Яка відповідальність передбачена за порушення роботодавцем трудового законодавства?

Згідно ПКУ, роботодавець – є особою, яка виплачує доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податку, а також відповідальна за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів.

Яка відповідальність передбачена за порушення роботодавцем трудового законодавства

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ПКУ, також він несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є предметом документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) та фактичної перевірок, які мають право проводити контролюючі органи.

У разі якщо під час проведення перевірок виявлені порушення законодавства про працю, то посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксується факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то відповідно до ПКУ до такого роботодавця застосовується штраф в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім цього, абзацами першим – четвертим п. 119.1 ст. 119 ПКУ визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Поряд з цим, у Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: ДПС

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

опитування бухгалтерів

Статті за темою

Усі статті за темою

Військовий збір 2024 – зміни з 01 жовтня

Мета військового збору випливає з самої назви – збільшити фінансування видатків на оборону України, у т.ч. фінансування ЗСУ. Військовий збір існує з 2014 року, але з 01 жовтня 2024 року відбудеться його збільшення. Про ставки військового збору, об’єкт оподаткування, правила сплати та декларування у бюджетників – у цьому огляді.
28414

Звіт ЄСВ: зразок заповнення та бланк

Звіт ЄСВ – так до сих пір часто називають Податковий розрахунок, що містить дані не лише про ЄСВ, але й про ПДФО та військовий збір. До вашої уваги склад Звіту ЄСВ і приклади заповнення окремих його додатків. На що слід звернути увагу, аби не помилитися?
148713

Призупинення дії трудового договору: що в Податковому розрахунку

З консультації дізнаєтеся, чи зазначати в Додатку Д5 реквізити наказу про призупинення дії трудового договору, як заповнити при цьому Додатки Д1 та 4ДФ, а також, як бути з ЄСВ з мінімальної бази
16704

Облік витрат за соціальними внесками в ОМС

За якими виплатами ОМС має нараховувати соціальні внески, серед яких ЄСВ і пенсійний збір? Мінімальні та максимальні розміри ЄСВ, загальні правила нарахування й бухгалтерські проведення для обліку витрат ОМС за соціальними внесками – все це у консультації.
3371

Відрахування із заробітної плати 2024

У консультації мова піде про ті суми, які відраховуються із заробітної плати працівників. Це зокрема податки, аліменти, штрафи, добровільні відрахування. Як визначити відрахування із заробітної плати, як про них звітувати та якими є бухгалтерські проведення для утримань із заробітної плати у бюджетних установах.
12159

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді