Роз’яснення Мінекономіки щодо обчислення середньої зарплати за новими правилами Порядка № 100

Мінекономіки у листі № 4711-06/45145-07 від 10.09.21 р., за підписом заступниці Міністра економіки України Світлани ГЛУЩЕНКО, відповіло на декілька питань щодо обчислення середньої зарплати відповідно до Порядку № 100, у зв’язку зі змінами, що діють з 4 вересня 2021 року.

Допомогатор

Мінекономіки у листі № 4711-06/45145-07 від 10.09.21 р., за підписом заступниці Міністра економіки України Світлани ГЛУЩЕНКО, відповіло на декілька питань щодо обчислення середньої зарплати відповідно до Порядку № 100, у зв’язку зі змінами, що діють з 4 вересня 2021 року.

Міністерство економіки України розглянуло лист [...] щодо застосування положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (зі змінами) (далі - Порядок), та в межах компетенції повідомляє.

Питання 1. Згідно з частиною першою абзацу третього пункту 3 Порядку премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

Тобто при обчисленні середньої заробітної плати всі види премій, в тому числі й за місяць, враховуються частинами шляхом додавання до заробітку працівника частини премії протягом тієї кількості місяців, за який вони нараховані (за місяць - місяць, за квартал - три місяці, за півріччя - шість місяців, за рік - дванадцять місяців тощо), починаючи з місяця їх нарахування.

Частиною другою абзацу третього пункту 3 Порядку встановлено, що для врахування премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період необхідно до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додати частину, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Тобто для визначення частини премії, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати, необхідно суму нарахованої працівнику премії розділити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів в тому періоді, за який премія нарахована, та помножити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів в місяцях розрахункового періоду, до якого відноситься премія з урахуванням положень частини першої абзацу третього пункту 3 Порядку.

Порядок врахування премії при обчисленні середньої заробітної плати, зазначений у листі, вірний.

Питання 2. Абзацом другим пункту 3 Порядку встановлено, що суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Тобто всі виплати, які враховуються при нарахуванні середньої заробітної плати, за винятком премії та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані. Положення Порядку передбачають особливий порядок врахування лише премій та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період.

Отже, у випадку несвоєчасного нарахування доплати за роботу у нічний час, надурочний час, за роботу у святковий (неробочий) день тощо донараховані суми складових заробітної плати мають бути віднесені до заробітку тих місяців, за який вони мали бути нараховані. При цьому, якщо місяці, за які проводилося донарахування, входили до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, то необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум складових заробітної плати.

Питання 3. Згідно з § 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.

Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті «Урядовий кур'єр».

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 N 917 «Деякі питання обчислення середньої заробітної плати» (далі - постанова N 917) опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» N 170 від 04.09.2021 року.

Отже, норми постанови N 917 слід застосовувати з дня офіційного опублікування, а саме з 04.09.2021 року.

Відповідно до пункту 2 постанови N 917 працівникам, яким у період з 12.12.2020 до набрання чинності цією постановою обчислення середньої заробітної плати було здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» без врахування нарахованих у цьому періоді премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності цією постановою здійснюється перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого зазначеною постановою.

Тобто працівникам, яким у період з 12.12.2020 до набрання чинності постанови N 917 обчислення середньої заробітної плати було здійснено без врахування нарахованих у цьому періоді (з 12.12.2020 по 03.09.2021 включно) премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності постанови N 917 повинні здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням редакції пункту 3 Порядку, яка була чинна на час настання події (на час розрахунку середньої заробітної плати).

Питання 4. Оскільки положення постанови N 917 слід застосовувати з дня офіційного опублікування, а саме з 04.09.2021 року, то у випадках, коли дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася до 03.09.2021 (включно) застосовуються положення Порядку без змін, внесених постановою N 917.

Якщо дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася з 04.09.2021 і пізніше, то необхідно застосовувати положення Порядку з урахуванням змін, внесених постановою N 917.

При цьому, якщо працівнику надається частина невикористаної відпустки, яку було подовжено у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, датою початку події є дата подовження відпустки.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Джерело: Міністерство економіки України

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

вебінар про перевірки ревізорів

Статті за темою

Усі статті за темою

Прожитковий мінімум 2024

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Цю гарантію закріплено у частини третій статті 46 Конституції України. Розглянемо що ж собою являє такий показник як прожитковий мінімум 2024 року, розмір якого визнає Держбюджет-2024.
7067

Зарплатні відомості – ЗРАЗКИ та бланки

У консультації – про оформлення зарплатних документів, зразки зарплатних відомостей, а також про відповідальність фінансову, адміністративну, дисциплінарну, кримінальну при нарахуванні зарплати.
56510

Відрахування із заробітної плати 2024

У консультації мова піде про ті суми, які відраховуються із заробітної плати працівників. Це зокрема податки, аліменти, штрафи, добровільні відрахування. Як визначити відрахування із заробітної плати, як про них звітувати та якими є бухгалтерські проведення для утримань із заробітної плати у бюджетних установах.
8601

Соціальні стандарти 2024

Державні соціальні стандарти – це встановлені соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначають рівні основних державних соціальних гарантій, таких як мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
5235

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді