Чи мають право юридичні особи вносити зміни до звітності, після припинення діяльності?

Відповідно до ПКУ платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Чи мають право юридичні особи вносити зміни до звітності, після припинення діяльності?


Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи відповідно до п.п. 67.1.1 п. 67.1 ст. 67 ПКУ є:
  • повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.

Підпунктом 37.3.1 п. 37.3 ст. 37 ПКУ встановлено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи.

Слід зазначити, що порядок внесення змін до податкової звітності визначений ст. 50 ПКУ.
Так, згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Враховуючи те, що право подавати податкову звітність і, відповідно, вносити до неї зміни в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, надано виключно зареєстрованим платникам податку, то юридичні особи – платники податків, відносно яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення діяльності не мають права уточнювати показники у раніше поданій звітності, у тому числі шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Джерело: ДПС

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Декретні в Податковому розрахунку: зразки

Як відобразити декретні виплати у місячному Податковому розрахунку сум доходу, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, приклад розрахунку декретних та зразки заповнення Додатків Д1, Д5 і 4ДФ для декретних — у даній консультації
152360

Додаток 4ДФ до податкового розрахунку: заповнення та приклади

Податковий агент зобов’язаний показати нараховані та виплачені доходи фізособам у звітності. Для цього призначений додаток 4ДФ. Скористайтеся рекомендаціями експерта, та застосуйте 7 зразків, щоб швидко та правильно заповнити додаток із першого разу.
34259

Розрахунок Уточнюючий – виправляємо помилки в Об’єднаному звіті

Податковий розрахунок чималий за розміром та кількістю інформації, яку туди потрібно туди записати. Тож помилки у звіті – не рідкість. Експерт розкаже, як виправити помилки через уточнюючий звіт, і покаже на прикладах як це зробити
412323

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді