НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом
Посадові оклади за ЄТС 2026: таблиці + підказки
Інфляція у травні
У квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу. Як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Інфляційні очікування економічних агентів хоч і дещо погіршилися, але залишалися доволі стійкими та значно нижчими за поточний рівень інфляції. Статистика пошукових запитів також свідчила про подальше зниження уваги до теми інфляції. Цим тенденціям посприяли й заходи НБУ із забезпечення захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення та підтримання стійкості валютного ринку.
Що відбуватиметься з інфляцією влітку
Улітку інфляція почне знижуватися за широким спектром товарів і послуг та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску, а також подальший вплив заходів монетарної політики НБУ. Значний статистичний ефект матиме й торішня висока база порівняння адміністративно-регульованих цін, зокрема через одноразове підвищення тарифів на електроенергію в червні 2024 року.
Водночас траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції.
Що буде із зовнішнім фінансуванням
З початку року Україна отримала 18 млрд дол. США офіційного фінансування. Ритмічні надходження зовнішньої допомоги дають змогу фінансувати критичні видатки бюджету, а також підтримувати належний рівень міжнародних резервів і, відповідно, стійку ситуацію на валютному ринку. НБУ очікує, що значний рівень міжнародної підтримки зберігатиметься й надалі. Цьому, зокрема, сприятиме досягнення угоди на рівні персоналу за восьмим переглядом програми розширеного фінансування з МВФ.
Які ризики залишаються для інфляційної динаміки та економічного розвитку
Війна триває. Російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.
Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
- подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Окремим вагомим ризиком для інфляції та економічного розвитку є суттєвіший, ніж оцінюється наразі, негативний вплив погодних умов на цьогорічні врожаї.
Актуальними є також ризики, пов’язані з потенційно менш сприятливими зовнішніми умовами на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації. Досі торговельно-політичні протистояння не мали значного впливу на українську економіку і навіть частково підтримали її через зниження цін на нафту. Однак подальше загострення торговельних суперечностей між країнами може суттєво послабити світову економіку, що призведе до зниження зовнішнього попиту та створюватиме загрози для ритмічності міжнародного фінансування.
Водночас зберігається і ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є також подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.
Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики сприяли помітному пожвавленню інтересу до строкових гривневих заощаджень. Так, якщо на початку року місячний приріст гривневих вкладів населення на строк понад 3 місяці не перевищував 2 млрд грн, то в березні він зріс до 4 млрд грн, а у квітні-травні – до 5–6 млрд грн. Загалом з початку року і на кінець травня такі строкові депозити населення зросли на 19 млрд грн, а вкладення в гривневі ОВДП – на 11 млрд грн. Поліпшилася і строковість гривневих заощаджень – збільшився інтерес до депозитів на 6–12 місяців, а також довгострокових ОВДП.
Зростання гривневих вкладень сприяло суттєвому зниженню чистого попиту населення на валюту (до близько 0,2 млрд дол. США у квітні та травні порівняно з 1,5 млрд дол. США в січні), що пом’якшило ефект сезонного зростання потреб підприємств у валюті. Це стало важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку та контрольованості очікувань, а, відповідно, і стримування цінового тиску.
Зниження ризиків для макрофінансової стабільності і міжнародних резервів відбулося без відчутного стримуючого впливу на кредитування. Ставки за новими кредитами бізнесу загалом зросли незначно і залишаються на доковідному рівні. Темпи зростання видачі чистих гривневих кредитів бізнесу пришвидшилися в квітні до майже 30% р/р з 21% р/р у лютому.
Збереження облікової ставки на рівні 15,5% дасть змогу і надалі забезпечувати належні монетарні умови для розвороту інфляційного тренду в найближчі місяці. Водночас очікується, що це рішення не матиме негативного впливу на динаміку кредитування.
У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом.
Пом’якшення процентної політики стане можливим лише після остаточного проходження піку цінового сплеску та зниження ризиків закріплення інфляції на високому рівні. Водночас, якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий ужити додаткових заходів.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню НБУ цього рішення, оприлюднять 16.06.2025.
Наступне засідання НБУ з питань монетарної політики відбудеться 24.07.2025 відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
За матеріалами НБУ
Підпишіться на Telegram-канал 
