Відповідь
Якщо в окремі дні заняття не проводять із незалежних від педагога причин, його працю оплачують із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що він виконує іншу організаційно-педагогічну роботу (п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.1993 № 102).
Якщо педагог не виконує іншої організаційно-педагогічної роботи, час простою оплачують з розрахунку не нижче 2/3 його тарифної ставки (окладу) (ст. 113 КЗпП).
Водночас за нормами Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої в Мінсоцполітики 15 грудня 2016 року за № 31, керівники установ та закладів освіти повинні оплачувати:
- час простою працівникам, у т. ч. непедагогічним, не з їх вини — у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу);
- вчителям, вихователям, у т. ч. вихователям груп продовженого дня, музичним керівникам, викладачам, іншим педагогічним працівникам закладів освіти окремі дні (місяці), коли заняття не проводять із незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо) — із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.
Положення Угоди поширюються безпосередньо на працівників закладів освіти і їх обов’язково включають до колективних договорів. Тож оплачувати працю педагогів за час вимушених канікул потрібно з урахуванням саме цих положень.
Отже, за час вимушеного простою не з вини працівників за ними потрібно зберігати середню заробітну плату, до того ж не менше посадового окладу.
За інформацією Профспілки працівників освіти і науки України
Експерт допоможе розібратися, коли, кому та як надавати компенсацію за невикористані відпустки. На прикладах розберемося в особливостях розрахунку компенсації за невикористані відпустки, її нарахуванні та оподаткуванні
Для встановлення єдиних правил і уникнення порушень з оплати праці працівникам, в установі потрібно затвердити локальний нормативний документ, тобто – положення про оплату праці.
Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах не виплачується за кошти державного чи місцевого бюджету. Це забороняє підпункт «б» пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298. А от допомогу на поховання як страхову виплату виплачує роботодавець за рахунок коштів, отриманих від ПФУ, за умови надання потрібних документів про смерть працівника чи члена його сім’ї.
«Тобі догана! Будеш тепер без премії і матеріалки», – сказав керівник установи бухгалтерові. А все через те що бухгалтер вчасно не надав працівникам розрахункові листи про зарплату. Він захотів розібратися, чи правомірно його покарали. Сам не впорався, тож по допомогу звернувся до редакції. Чи справді через догану він втратить премію? Чи зможе отримати хоча б матеріалку? Експерт знає відповіді.
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало
