Відповідь
Не зобов’язаний. Та ми рекомендуємо замовнику перевіряти надану учасником інформацію. Адже робити це — у його ж інтересах.
Замовник може відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо цього учасника протягом останніх трьох років притягували до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів). Тобто якщо він здійснив правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.06.2017 № 922-19. Право на таку відмову замовнику надає пункт 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922).
От хто зобов’язаний документально підтверджувати відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, так це переможець цієї процедури (ч. 3 ст. 17 Закону № 922). Але серед підстав, відсутність яких він повинен підтвердити, немає передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону № 922. Тобто навіть переможець процедури закупівлі не зобов’язаний документально підтверджувати, що він не вчиняв антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів).
Документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, замовник не вимагає (ч. 3 ст. 17 Закону № 922).
Мінекономрозвитку листом від 15.01.2016 № 3302-06/906-06 визначило перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним. І серед них немає реєстру з відомостями про притягнення учасників до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів).
Зате на офіційному сайті Антимонопольного Комітету України (АМКУ; amc.gov.ua) є зведені відомості щодо рішень про вчинення учасниками порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу.
Зауважимо, що це неофіційний відкритий єдиний державний реєстр. Та під час розгляду тендерної пропозиції учасника замовнику доцільно звернутися до цієї неофіційної інформації. Якщо там будуть відомості про цього учасника, замовнику варто скористатися правом, передбаченим частиною 7 статті 28 Закону № 922. А саме: звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади. Для цього потрібно надіслати офіційний мотивований запит до АМКУ. Якщо АМКУ підтвердить притягнення учасника за останні три роки до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів), то замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Інакше існує ризик, що «компромат» на переможця знайдуть інші учасники, коли вирішать оскаржити дії та рішення замовника.
Замовник має оприлюднювати звіт про укладений договір, укладений без використання електронної системи закупівель. Тримайте покрокову інструкцію.
Закон про публічні закупівлі передбачає три способи призначення уповноваженої особи, яка буде відповідальною за організацію та проведення закупівель в установі. Який спосіб обрати та на що при цьому звернути увагу детальніше в публікації.
Протокол тендерного комітету – це документ, яким оформлюють рішення, прийняті на засіданні тендерного комітету. З’ясуємо, як правильно його скласти.
Спрощені закупівля – це вид закупівель, що є результатом нормативного урегулювання допорогових закупівель. Головними ознаками спрощеної процедури закупівлі є необтяжливий алгоритм проведення та мінімальна кількість документів, які мають надати учасники. А звідси – можливість швидко закупити необхідні товари, роботи чи послуги.
Що повинен знати фахівець з публічних закупівель, які він має права, завдання та обов’язки і яку відповідальність нестиме у разі порушення — визначає посадова інструкція фахівця з публічних закупівель. Наведемо її зразок.
