ТОП-3 способи визначення та призначення уповноваженої особи
Стаття 11 Закону про публічні закупівлі виокремлює три способи визначення та призначення уповноваженої особи:
- поклавши на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою;
- ввівши до штатного розпису окремої посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи;
- уклавши трудовий договір (контракт).
Який обрати залежить від специфіки діяльності установи, обсягу закупівель, їх вартості. Від особливостей способу призначення уповноваженої особи залежить розмір її оплати праці. Розглянемо детальніше кожен спосіб окремо.
Спосіб 1 – додаткова робота
Призначення уповноваженої особи відбувається замовником шляхом покладення на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою.
Цей спосіб встановлює 3 вимоги до призначення уповноваженої особи.
- Перша. Це має бути працівник зі штату замовника.
- Друга. За покладення на такого працівника додаткової роботи у вигляді виконання функцій уповноваженої особи замовник має цьому працівнику доплачувати.
- Третя. Доплату за додаткову роботу слід проводити за законодавством. Для бюджетних установ – доплата за збільшення обсягу виконуваних робіт у розмірі до 50% посадового окладу (пп. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298.
Аби цих умов дотримати на практиці, потрібно погодити зміну істотних умов праці. У разі призначення уповноваженої особи в такий спосіб істотно зміняться умови праці, які працівник та роботодавець попередньо погодили під час прийняття цього працівника на роботу на певну посаду.
Уповноважена особа засумісництвом: кого неможна призначати
Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, суміщення професій, – працівника у мирний час треба повідомити не пізніше ніж за два місяці, під час дії воєнного стану – не пізніше дня запровадження цих умов.
Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден продовжити роботу в нових умовах, то трудовий договір припиняють за пунктом 6 статті 36 КЗпП – відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Зважте, рівень оплати праці в бюджетних установ доволі низький, не покладайте обов’язки уповноваженої особи на працівників, яким вже встановлено доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Оскільки рівень додаткової оплати не відповідатиме рівню покладених на працівника обов’язків.
Цей спосіб, як правило, використовують невеликі замовники, що проводять незначну кількість закупівель на рік і яким не доцільно збільшувати штатну чисельність працівників. Обов’язки можна покласти й на кількох працівників, які відповідатимуть:
- за процедурні закупівлі;
- спрощені закупівлі;
- інші закупівлі.
Але контроль за дотриманням меж закупівель варто закріпити за одним працівником.
Спосіб 2 – окрема посада
Уповноважена особа визначається або призначається замовником шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), за якими буде закріплено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб).
Замовник може ввести до штатного розпису окрему посаду або кілька посад закупівельників залежно від обсягів закупівель або ж створити структурний підрозділ, який відповідатиме за проведення закупівель в установі..
Не забувайте також, що назви посад і професій слід встановлювати за вимогами національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327. Для посади «Фахівець з публічних закупівель» можуть бути застосовані кваліфікаційні категорії «провідний», «І категорія», «ІІ категорія».
Другий спосіб визначення і призначення уповноваженої особи підходить для організацій, які проводять щороку системні циклічні закупівлі і мають значне навантаження в організації закупівель.
Спосіб 3 – трудова угода
Уповноважена особа визначається або призначається замовником шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Контракт – особлива форма трудового договору. Коли укладаєте контракт, обов’язково додержуйте письмової форми.
Укладення трудового контракту регулюють, зокрема:
- статті 21, 23, 24 КЗпП;
- постанова КМУ «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19.03.1994 № 170 – затверджене Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників;
- наказ Мінпраці «Про затвердження Типової форми контракту з працівником» від 15.04.1994 № 84/293.
Типова форма контракту з працівником передбачає, що його укладають на певний строк. Як правило, цей спосіб доцільний для замовників, яким потрібно провести досить складну чи специфічну закупівлю, для проведення якої доцільно залучити відповідного фахівця в конкретній сфері.
Який спосіб обрати – вирішує замовник самостійно залежно від виду та обсягу закупівель, а також фінансових можливостей. Окремі замовники можуть обрати і три способи одночасно, залежно від ситуацій, що склались.