Перерви в роботі. Чи потрібно оплачувати
Запитання
Кочегари працюють за змінним режим роботи по 12 год. з 8:00 до 20:00 та з 20:00 до 8:00. Протягом робочої зміни їм надають 0,5 год часу для внутрізмінного відпочинку та 0,5 год для вживання їжі і не дозволяють використовувати цей час на власний розсуд чи залишати робоче місце. Який документ передбачає, що час, який витрачає кочегар на приймання їжі, потрібно оплачувати?
Відповідь
Навіть в одній установі початок та закінчення роботи, тривалість перерви можуть різнитися для окремих категорій працівників. Керівник установи має забезпечити час для відпочинку всіх працівників протягом робочого дня.
Трудове законодавство визначає лише максимальну тривалість перерви для відпочинку і харчування — до двох годин. Її конкретну тривалість установлює керівник установи, коли затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, або сторони колективного договору. Перерву для відпочинку і харчування працівникам, яку вони можуть використовувати на свій розсуд, тобто залишити своє робоче місце, не включайте до робочого часу і не оплачуйте.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву для відпочинку та харчування встановити не можна, працівникові надавайте можливість приймати їжу протягом робочого часу (ст. 66 КЗпП). Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює керівник установи і погоджує зі профспілкою. Приміром, такі умови можна передбачити для працівників, які чергують цілодобово: сторож, кочегар, вахтер. Як правило, для них запроваджують підсумований облік робочого часу.
Отже, якщо немає можливості надати працівнику обідню перерву так, щоб він залишив місце роботи, йому треба дозволити приймати їжу на робочому місці. Всю робочу зміну, включаючи час, коли працівник приймає їжу на робочому місці, обліковуйте як робочий. Тож оплачуйте працівникові весь час, який він фактично відпрацював за графіком, тобто, в нашій ситуації, не 11, а 12 годин. Таку позицію висловлює Мінсоцполітики в листі від 04.10.2010 № 304/13/116-10.