Відповідь
ТЕСТ для бухгалтера: Як організувати і оплатити роботу у період карантину
Якщо працівник під час оплачуваного простою має перебувати на роботі — оплачуйте лікарняний. В інших випадках — ні, адже працівник не втрачає заробітку.
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачає міжнародний договір України, згоду на обов’язковість якого надала ВРУ. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачає закон (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).
Під час простою трудових відносин із працівниками не припиняють. Тобто страховий випадок настає у період роботи.
Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
Роботодавець оплачує час простою не з вини працівника у розмірі 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду/окладу (ч. 1 ст. 113 КЗпП). А за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, роботодавець зберігає за працівником середній заробіток (ч. 3 ст. 113 КЗпП). Тобто під час простою працівник не виконує роботу, але отримує кошти від роботодавця. Роботодавець не оплачує час простою з вини працівника (ч. 4 ст. 113 КЗпП).
Стаття 23 Закону № 1105 визначає підстави, з яких допомогу з тимчасової непрацездатності не надають. Простій серед підстав не вказаний.
Допомогу з тимчасової непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати (доходу) (ч. 1 ст. 22 Закону № 1105).
Отже, відповідь на запитання: чи оплачувати лікарняний, що видали працівнику під час простою, залежить від того, чи втратить він заробіток через хворобу.
Працівник у простої з його вини. Оскільки працівник не втрачає заробітку, бо його немає, то й компенсувати нема чого. Так само, якби працівник захворів у відпустці без збереження зарплати. Якщо простій закінчився, а працівник далі хворіє — оплачуйте лікарняний з дати закінчення простою.
Працівник в оплачуваному простої. Законодавство не визначає, де має перебувати працівник під час простою. Це питання роботодавець вирішує самостійно та зазначає у наказі про оголошення простою.
Працівник під час простою перебуває вдома. У разі тимчасової непрацездатності працівник не втратить права на оплату простою. До того ж, якщо працівник не повідомить роботодавця про хворобу, то роботодавець і надалі оплачуватиме простій. Тому компенсувати немає чого, лікарняний не оплачуйте. Якщо простій закінчився, а працівник далі хворіє — оплачуйте лікарняний з дати закінчення простою.
Працівник під час простою перебуває на роботі. Якщо працівник перестане ходити на роботу, роботодавець не оплатить йому простій. А якщо працівник під час простою відсутній на роботі без поважних причин, роботодавець має право звільнити його за прогул. Роботодавець з першого дня невиходу на роботу має припинити табелювати й оплачувати простій, проте табелювати працівника кодом «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин). Коли працівник подасть листок непрацездатності, роботодавець скоригує табель, а комісія із соціального страхування призначить працівнику допомогу з тимчасової втрати працездатності. Тобто лікарняний оплачуйте. Так само вважає Мінсоцполітики (Лист від 31.07.2015 № 445/18/99-15).
Не все просто в розрахунку лікарняних. Крок вліво чи право — і вже нюанси. Як не помилитися? Ми проаналізували випадки, з якими не впоралися ваші колеги, щоб ви не допустили таких помилок
У консультації – про оформлення зарплатних документів, зразки зарплатних відомостей, а також про відповідальність фінансову, адміністративну, дисциплінарну, кримінальну при нарахуванні зарплати.
Державні соціальні стандарти – це встановлені соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначають рівні основних державних соціальних гарантій, таких як мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
За порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць передбачено фінансову санкцію для роботодавця у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (з квітня 2024 року – 24000 грн). Що врахувати аби правильно визначити терміни виплати заробітної плати і не допустити порушення розглянемо далі.
⚡️Сплатив? Відзвітуй! Це правило стосується будь-якого фінансування від держави, і Фонд не виняток. ✔️Підкажемо, як заповнювати та подавати Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам.
Бухгалтер дізнався про відкритий лікарняний з запізненням. Або ж лікарняний був відкритий за вже відпрацьований день. Як обчислити лікарняні такому працівникові з прикладом заповненого Додатка Д1, – у даній консультації.
