Відповідь
Так, можна.
Протягом бюджетного періоду можна вносити зміни до мережі. Приміром, якщо до мережі внесуть нову установу, виключать установу з мережі, змінять інформацію про розпорядника/одержувача. Головні розпорядники/розпорядники нижчого рівня у таких ситуаціях мають подати відповідному органу Казначейства реєстр змін до мережі на паперових та електронних носіях інформації за формою згідно з додатком 2 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407 (далі — Порядок № 1407) з відповідним обґрунтуванням.
Після того як внесуть зміни до Єдиного реєстру у частині даних, які використовують при складанні мережі, головний розпорядник/розпорядник нижчого рівня протягом трьох робочих днів має надати відповідному органу Казначейства реєстр змін до мережі.
Виключати з мережі установу/підприємство, організацію, що ліквідується або реорганізується, можна лише після того, як передасте установі-правонаступнику/підприємству, організації планові показники, обсяги відкритих асигнувань, показники проведених з початку бюджетного періоду касових видатків та непогашених бюджетних зобов’язань.
Орган Казначейства перевіряє, чи відповідає поданий реєстр змін до мережі встановленим вимогам до складання мережі, даним Єдиного реєстру — код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за ЄДРПОУ, повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи — розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів, код та найменування органу Казначейства та вносить інформацію до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету і ставить на документі відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1407.
Зауважимо, що розпорядника бюджетних коштів не можна включити одночасно до мережі розпорядників бюджетних коштів різних місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети — це основа фінансової автономії громад. У 2025 році принципи формування доходів і видатків залишаються стратегічно важливими. У статті пояснюємо, з чого складаються доходи місцевих бюджетів, як відбувається розподіл коштів та на що саме спрямовують видатки
Яких порушень найчастіше припускаються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів? Чим може завершитися перевірка, якщо аудитори виявляють серйозні недоліки у використанні бюджетних ресурсів? У статті розповідаємо, які помилки притаманні одержувачу та чому це може стати головним болем розпорядника бюджетних коштів.
Місцеві бюджети з державного бюджету отримують трансферти на спільні цільові програми. Освітня субвенція – це один з таких трансфертів. Про умови її отримання та перелік витрат, на які можна витрачати кошти освітньої субвенції – у цьому огляді
Мінфін регулярно оновлює інструкцію зі застосування КЕКВ. Це зумовлює проблеми в установах, адже вони планують видатки у кошторисах за старими КЕКВ, а проводити їх потрібно вже за новими. Актуальні коди економічної класифікації видатків бюджетних установ 2025 року та їхнього застосування — у цьому огляді
Кошторис – це головний плановий документ бюджетної установи. Без нього витрачання бюджетних коштів стає нецільовим. Тому складати кошторис бюджетної установи – важливий процес, за якого норми закону потрібно чітко дотримати, а всі витрати-доходи перерахувати.
