Відповідь
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені статтею 43 ПК.
Відповідно до пункту 43.3 ПК обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ПК).
Згідно з пунктом 43.5 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів <...>.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 14.1.115 ПК надміру сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене вище, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого військового збору, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Категорія 126.05 «ЗІР»
Податкова соціальна пільга у 2024 році надає можливість зменшити розмір ПДФО. Хто має право на ПСП 2024, як її застосовувати, для кого призначена «дитяча» ПСП та який її розмір, які документи потрібні для застосування такої ПСП, які коди ознак ПСП застосовувати при складанні Додатка 4ДФ Податкового розрахунку – відповіді на ці питання у даному огляді.
Мета військового збору випливає з самої назви – збільшити фінансування видатків на оборону України, у т.ч. фінансування ЗСУ. Військовий збір існує з 2014 року, але з 01 жовтня 2024 року відбудеться його збільшення. Про ставки військового збору, об’єкт оподаткування, правила сплати та декларування у бюджетників – у цьому огляді.
Звіт ЄСВ – так до сих пір часто називають Податковий розрахунок, що містить дані не лише про ЄСВ, але й про ПДФО та військовий збір. До вашої уваги склад Звіту ЄСВ і приклади заповнення окремих його додатків. На що слід звернути увагу, аби не помилитися?
З консультації дізнаєтеся, чи зазначати в Додатку Д5 реквізити наказу про призупинення дії трудового договору, як заповнити при цьому Додатки Д1 та 4ДФ, а також, як бути з ЄСВ з мінімальної бази
За якими виплатами ОМС має нараховувати соціальні внески, серед яких ЄСВ і пенсійний збір? Мінімальні та максимальні розміри ЄСВ, загальні правила нарахування й бухгалтерські проведення для обліку витрат ОМС за соціальними внесками – все це у консультації.
