Відповідь
Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2020
Відповідно до абзаців першого і третього пункту 286.1 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем ДПС, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ПК встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової НГО землі.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (далі — Закон № 1378), дані про НГО окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з НГО земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про НГО окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону № 1378).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі — Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі — Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Оскільки відомості про НГО земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці відповідно до статті 13 Закону № 3613 є складовою відомостей Кадастру, під час обрахунку податкових зобов’язань по земельному податку платнику податку доцільно використовувати інформацію про НГО земель, наявну у Кадастрі.
Отже, у разі затвердження нової НГО землі та якщо суб’єкт господарювання — платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов’язань з земельного податку такий суб’єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про НГО земель, наявну у Кадастрі.
Однак, після отримання витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до статті 50 ПК уточнити показники податкової декларації з плати за землю.
Категорія 111.05 «ЗІР»
