Різниця між відрядженням та курсами підвищення кваліфікації
Запитання
У чому різниця між відрядженням і курсами підвищення кваліфікації? На семінарі почула, що поїздки на семінар треба оформляти як курси підвищення кваліфікації, а не як відрядження. Але в бухгалтерії проти, тому що оплачують їх по-іншому.
Відповідь
Гарантії та компенсації у цих поїздках визначають різні норми КЗпП:
- службові відрядження — стаття 121 КЗпП;
- підвищення кваліфікації — стаття 122 КЗпП.
У термінах українського законодавства семінар — це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого обговорюють вивчену тему. Найпоширенішими видами підвищення кваліфікації є курси підвищення кваліфікації, семінари, практикуми, тренінги, конференції, вебінари та майстер-класи.
Тоді як службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства.
Відрядження - розмір добових та сума витрат на найм житла 2021
На курсах підвищення кваліфікації, у т. ч. на семінарі, працівник навчається, навіть в обов’язковому порядку відповідно до законодавства. Приклад — курси підвищення кваліфікації медичних працівників один раз на п’ять років.
У табелі обліку робочого часу курси підвищення кваліфікації відбивають позначкою «ІН» — інший невідпрацьований час. Підстава — лист Мінпраці «Щодо оплати праці при підвищенні кваліфікації держслужбовцем» від 22.06.2010 № 6551/0/14-10/13. За бажанням можна використати власну позначку, наприклад, «ПК» (підвищення кваліфікації).
У відрядженні працівник виконує службове доручення, тобто працює. У табелі обліку робочого часу ставте позначку «ВД» (відрядження).
Є й спільне між відрядженням та курсами підвищення кваліфікації:
- збереження місця роботи (посади);
- виплата добових;
- відшкодування витрат на проїзд і проживання в порядку та розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.
Тому якщо працівник планує відвідати семінар, радимо підготувати наказ про направлення на підвищення кваліфікації, а не у відрядження.
Такої думки й Мінфін, який у листі «Про службові відрядження» від 20.05.2013 № 31-07230-16-27/15177 зазначає: направлення працівника на навчання, зокрема на семінар, не є службовим відрядженням.
На законодавчому рівні порядок відрядження (направлення, вибуття, повернення, обсяг гарантій і компенсацій, документування) ґрунтовно визначили лише для підприємств державного сектору:
- наказ Мінфіну «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.1998 № 59;
- постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98.
Гарантії і компенсації для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлює постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695 (далі — Постанова № 695).
За працівниками, яких направляють підвищувати кваліфікацію з відривом від виробництва, зберігають середню зарплату за основним місцем роботи за час навчання (пп. «а» пункту 1 Постанови № 695). За вчителями та іншими працівниками освіти, яких направляють на курси й до інститутів удосконалення вчителів, зберігають середню зарплату за кожним місцем роботи.
Натомість для службових відряджень стаття 121 КЗпП визначає: працівникам, яких направляють у службове відрядження, працю за виконану роботу оплачують відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, а розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Розраховують середню зарплату для відряджень та підвищення кваліфікації відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100) на підставі виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
- ⭐️ Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2021 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Оплата праці в умовах посткарантину СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Оплата праці в дитячих садках СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні через COVID-19 СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Зарплата в бюджеті СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️ПДВ у бюджетних установах СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
- ⭐️Лікарняні та декретні: як платити і звітувати у 2021 році СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середню зарплату обчислюють на підставі виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середню зарплату обчислюють з огляду на встановлену йому тарифну ставку (посадовий/місячний оклад).
Отже, норми щодо збереження зарплати працівнику, якого направили на навчання/семінар та у службове відрядження, суттєво не відрізняються.
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.