Чи можна встановити працівнику неповний робочий день за його бажанням

Відповідь

Так, може. Пояснимо чому.

Неповний робочий день або неповний робочий тиждень відповідно до статті 56 КЗпП можна встановлювати за угодою між працівником і керівником установи — і коли працівника приймають на роботу, і згодом.

Законодавство визначає випадки, коли неповний робочий час за бажанням працівника потрібно вводити обов’язково.

Так, керівник установи зобов’язаний установити неповний робочий час на прохання працівників, зокрема:

• вагітної жінки (частина перша ст. 56 КЗпП);
• жінки, що доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (частина перша ст. 56 КЗпП);
• опікунів (піклувальників) (ст. 186-1 КЗпП);
• одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП);
• інвалідів незалежно від групи інвалідності (ст. 172 КЗпП).

В інших випадках за ініціативою працівника неповний робочий час можна встановити за погодженням із керівником установи. Для цього працівник має написати заяву з проханням встановити йому неповний робочий час. Якщо керівник установи погодить такий режим роботи, на підставі заяви працівника видасть наказ про встановлення неповного робочого часу і внесе зміни до трудового договору.

Керівник установи має право, але не зобов’язаний задовольняти прохання інших категорій працівників встановити неповний робочий час, окрім випадків, що визначає КЗпП.

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.