бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Здавання майна в оренду – типова господарська операція, але у бюджетників вона має спеціальне законодавче регулювання. З’ясуємо, куди має надходити орендна плата – до самих ОМС чи до доходної частини місцевого бюджету, а також, як на практиці виглядає методика розподілу орендної плати.
ОМС, наприклад місцева рада, виконком місцевої ради, місцевий фінансовий орган, за своєю суттю є такими ж бюджетними установами, як і інші. Однак вони ще й управляють місцевим бюджетом за розподіленими між ними місцевою радою повноваженнями. Все це відбувається з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (далі – БКУ). Крім того, ОМС може виступати одночасно і як балансоутримувач (бюджетна установа), і як орган управління комунальним майном. Через це може виникнути й порушення розподілу орендних платежів між ОМС і місцевим бюджетом.
Місцеві ради уповноважують виступати орендодавцем, як правило, певний орган, наприклад управління комунальним майном місцевої ради (пп. «2» ст. 287 Господарського кодексу України, далі – ГКУ). Як наслідок, виникає балансоутримувач та орендодавець можуть відрізнятися. Наприклад, балансоутримувачем є комунальне підприємство міської ради, а орендодавцем – фонд комунального майна міської ради (управління комунальним майном, департамент тощо).
Орендні платежі у складі надходжень місцевих бюджетів згадуються у пп. «29» ст. 64 БКУ, де мова йде про зарахування до доходів загального фонду міського, селищного чи сільського бюджетів надходжень від орендної плати за користування комунальним майном, засновником якого є відповідна місцева рада, а саме:
майновими комплексами;
іншим майном.
Отримувачем орендних платежів також може бути й обласний бюджет щодо майнових комплексів та іншого майна, яке перебуває в комунальній власності установ, закладів, підприємств, засновником яких є обласна рада (ч. «28» ст. 66 БКУ).
ОМС, а саме їхні представницькі органи, наприклад виконком міської ради, управління комунальним майном, за ч. 5 ст. 17 Закону про оренду мають право розподіляти орендну плату для об’єктів комунальної власності між:
орендодавцем;
балансоутримувачем;
місцевим бюджетом.
Це відрізняє надходження від оренди комунального майна та від оренди державного майна. Так, за державним майном 50% орендної плати за користування майном, яке належить бюджетним установам, що утримуються з державного бюджету, має надходити до спеціального фонду Державного бюджету України (пп. «10» ч. 3 ст. 29 БКУ).
Виходить, що за певними визначеними пропорціями розподілу орендної плати ОМС може залишати її частину у своєму розпорядженні.
☛ При здаванні комунального майна в оренду відсутні законодавчі вимоги щодо частки перерахування надходжень від оренди до місцевого бюджету.
Пропорції розподілу коштів між ОМС і місцевими бюджетами
Пропорції розподілу законодавством не визначені. Ні ст. 17 Закону про оренду, ні ст. 287 ГКУ, ні БКУ не визначають ніяких пропорцій розподілу. Це значить, що ОМС через місцеву раду можуть затвердити будь-які пропорції розподілу. Як наслідок, до місцевих бюджетів може надходити як 100% орендної плати від користування комунальним майном, так і 75%, 50% чи взагалі нічого. В останньому випадку кошти залишаються у балансоутримувача й він їх використовує на поповнення обігових коштів, виконання ремонтних робіт тощо. ОМС можуть і тут визначити цілі використання таких коштів, які вони залишили установі, закладу чи комунальному підприємству, створеного місцевою радою. Таким балансоутримувачем може бути й сам ОМС.
☛ Пропорції розподілу орендної плати між балансоутримувачами та місцевим бюджетом визначає сама місцева рада, у т.ч. й щодо установ, які належать до ОМС.
Своє рішення про розподіл орендних платежів місцева рада може змінювати щороку. Однак робити це слід до початку бюджетного процесу на наступний рік, тобто до 15 липня. Орендна плата – це неподаткові надходження місцевих бюджетів. Як правило, пропорції затверджуються окремим рішенням місцевої ради, але можна залишити й варіативну частину, яку визначати у розписі місцевого бюджету на відповідний рік (див. далі приклади).
Сучасні вимоги до бухгалтерів бюджетної сфери зростають, і не завжди є час слідкувати за всіма змінами у законодавстві, звітності та ревізії. Вища школа Головбуха підготувала для вас програму, яка допоможе вам стати впевненим експертом, мрією кожного керівника!
Розглянемо тепер деякі варіанти тих рішень, які приймають місцеві ради щодо розподілу орендної плати. Серед балансоутримувачів можуть бути бюджетні установи, комунальні підприємства. Також можуть окремо виділятися як балансоутримувачі й ОМС.
☛ Орендна плата за цілісні майнові комплекси спрямовується повністю до місцевого бюджету.
ПРИКЛАДИ РОЗПОДІЛУ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ МІЖ БАЛАНСОУТРИМУВАЧАМИ ТА МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТОМ
Орендна плата, що є об’єктом розподілу
Розподіл орендної плати*:
балансоутримувач
місцевий бюджет
Варіант 1 (чітко прописані пропорції розподілу)
за користування єдиними майновими комплексами
–
100%
за користування нерухомим майном, якщо орендодавцем є управління комунального майна міської ради або управління ЖКГ міської ради
–
100%
за користування нерухомим майном комунальних установ і закладів, зокрема медзакладів-КНП
100%
–
за користування окремим індивідуально визначеним майном** виконавчого органу міської ради, комунальних підприємств, установ та закладів міської ради, якщо таке майно знаходиться на їхньому балансі
100%
–
Варіант 2 (існує варіативна частина, використання коштів частково знаходиться під управлінням міського голови)
орендна плата за майно, орендодавцем виступає фонд комунального майна міської ради
зараховується на спецрахунок фонду комунального майна міської ради, а потім розподіляється:
місцевому бюджету – згідно розпису на відповідний рік;
на фінансування ремонтних робіт об’єктів комунальної власності – за розпорядженням міського голови;
покриття судових витрат, виготовлення технічної документації, які пов’язані з орендою
орендна плата за індивідуально визначене майно**, у т.ч. нерухоме майно комунальних підприємств, бюджетних установ, КНП тощо
100%
–
орендна плата за цілісні майнові комплекси
–
100%
* наведені цифри розподілу лише як приклад. Їх узагальнено з рішень Слов’янської міської ради та Чернігівської міської ради. Кожна місцева рада може вирішувати дане питання на власний розсуд;
** індивідуально визначене майно – це майно, яке може бути представлено як інвентарний об’єкт або група інвентарних об’єктів, а також інше окреме майно, що може бути реалізоване як окремий самостійний об’єкт. Визначення терміну є у Методиці оцінки вартості майна при приватизації, що була затверджена постановою КМУ від 12.10.2000 р. № 1554 (насьогодні втратила чинність, але термін продовжує вживатися зокрема й у чинні Методиці оцінки майна, яка затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891, а також у пп. «3» та пп. «4» ч. 1 ст. 287 ГКУ, які стосуються оренди державного/комунального майна). Під таке майно можна віднести практично всі основні засоби, так як вони мають інвентарні номери (виняток – малоцінні необоротні матеріальні активи, якщо їм було присвоєно номенклатурний, а не інвентарний номер). Приклади таких об’єктів: земельні ділянки, будівлі і споруди, транспортні засоби
Місце орендної плати у власних надходженнях ОМС
Орендна плата за користування майном балансоутримувачем якого є сам ОМС є надходженнями спецфонду ОМС як бюджетної установи, а саме підгрупа 3 першої групи надходжень спецфонду – надходження від плати за послуги (ч. 4 ст. 13 БКУ). Ця підгрупа так і називається – плата за оренду майна.
☛ Орендна плата – це плата за послуги.
Власні надходження надходять на спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються ОМС у Казначействі та мають відображатися у бухгалтерському обліку ОМС.
ОМС на балансі інколи мають об’єкти благоустрою, які теж часто існує доцільність здавати в оренду. Наприклад, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об’єкти. ОМС можуть не визначати на конкурсних засадах балансоутримувачів таких об’єктів (ст. 10, ч. 1 ст. 15 Закону «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807), а отже здавати їх в оренду самостійно. Якщо ОМС – це сільська/селищна рада, то часто буває, що передати такі об’єкти може бути просто нікому.
Щодо надходжень від здавання в оренду об’єктів благоустрою, то ніяких обов’язкових вимог передавати їх у місцевий бюджет, а не на потреби ОМС-балансоутримувача немає. Вирішення даного питання знаходиться у повноваженнях місцевої ради. Так, якщо рішенням місцевої ради орендна плата за індивідуально визначене майно, якими можуть бути об’єкти благоустрою, залишається в установи й для ОМС не зроблено виняток – вона в ОМС і залишається.
☛ Спрямування надходжень від оренди об’єктів благоустрою – це справа місцевої ради. Чи є ОМС балансоутримувачем, чи ні – тут ролі не грає.
Однак об’єктами благоустрою можуть бути й цілісні майнові комплексні – той же спортивний чи навчальний об’єкт. Надходження від їх оренди повністю спрямовуються до місцевого бюджету, про що свідчать і приклади наведені вище. Це пов’язано з тим, що вони можуть бути виділені на окремий баланс, бути окремою юридичною особою або структурними підрозділами. Таким чином, часто на момент передачі цілісні майнові комплекси самі собою є балансоутримувачами.
☛ Надходження від оренди цілісних майнових комплексів повністю спрямовуються до місцевого бюджету.
Використання надходжень від оренди комунального майна
Доходи, які отримано від оренди комунального майна, обмежені у своєму використанні у бюджетних установ. Так, як власні надходження ОМС вони мають спрямовуватися на утримання, облаштування та ремонт, придбання майна ОМС як бюджетної установи (абз. 17 ч. 4 ст. 14 БКУ). Це витрати для підтримки майна ОМС як установи, капітальні видатки, наприклад на придбання транспортних засобів. Також це може бути придбання майна, яке також можна передати в оренду. З цього приводу є роз’яснення Мінфіну у листі від 17.09.2018 р. № 04330-05-10/24157.
☛ На рівні ОМС орендна плата має витрачатися на капітальні видатки та ремонт майна – це вимога бюджетного законодавства.
Однак, якщо надходження від оренди спрямовуються до місцевого бюджету, то якихось обмежень тут немає. БКУ не встановлює обмежень на спрямування даних коштів. Проте існують:
документи при передачі об’єкта в оренду;
відповідне рішення місцевої ради.
Такі документи можуть містити обґрунтування причин передачі об’єктів в оренду. Як правило, це інвестиційні цілі (капітальні видатки). Отже, з міркувань ефективності бюджетні кошти від оренди мають витрачатися саме на них.
☛ Орендні платежі через місцеві бюджети краще спрямовувати на капітальні інвестиції – це питання економічної доцільності та розвитку територіальної громади.
Статистка надходжень від оренди комунального майна місцевих бюджетів
Наостанок у таблиці нижче наведено цифри щодо обсягів надходжень місцевих бюджетів від здавання комунального майна в оренду за останні 6 років.
НАДХОДЖЕННЯ ВІД ОРЕНДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ, млн грн*
Показники
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності
1043
1147
1030
990
887
1171
668**
*за даними сайту Openbudget (код 22080400). Інші орендні надходження “розчиняються” у власних надходженнях бюджетних установ;
