Страховий стаж для оплати е‑лікарняних застосовуємо за правилами

Порядок виплати допомоги з тимчасової непрацездатності (лікарняних) та допомоги по вагітності та пологах (декретних) урегульовують Закон № 1105  та Порядок № 1266. Щоб правильно оплатити е-лікарняний, зважайте на розмір страхового стажу працівника та час, за який він його набув.

З’ясуємо, як застосувати загальний страховий стаж під час оплати е-лікарняного у конкретних робочих ситуаціях та як відобразити відомості щодо страхового стажу у заяві-розрахунку.

Як правильно визначити

Страховий стаж — період/строк, протягом якого особа підлягала страхуванню через тимчасову втрату працездатності та за який щомісяця сплачувала страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

Про перервний чи безперервний страховий стаж не йдеться, оскільки таких видів страхового стажу Закон № 1105 не передбачає. Важливо визначити суму періодів, за які застрахована особа набувала страховий стаж. З них складається загальний страховий стаж.

Увага: розмір страхового стажу визначайте за даними Держреєстру, а за періоди до його запровадження — за законодавством, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону № 1105).

Держреєстр веде ПФУ. Індивідуальні відомості про страховий стаж працівника надають роботодавцям та/або працівникам відділення ПФУ на паперових носіях за формою ОК-5 або ОК-7 (п. 2 розд. 3 Положення № 10-1).

Щоб набути страховий стаж, особа має не лише підлягати соцстрахуванню, тобто бути найманим працівником або працювати за ЦПД, бути ФОПом або членом фермерського господарства, а й сплачувати страхові внески (ст. 18 Закону № 1105, Закон № 2464).

Також до страхового стажу прирівнюють періоди починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за Закон № 1105, але за неї сплачували ЄСВ відповідно до Закон № 2464 (ч. 4 ст. 21 Закону № 1105). Відповідно, з 01.01.2016 особам, які не перебували у трудових відносинах, проте самостійно сплачували ЄСВ, страховий стаж зараховують до загального страхового стажу.

До страхового стажу також зараховують період, коли особа:

• перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• отримувала виплати за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів, за винятком пенсії по інвалідності;
• працювала на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності

   

  (ч. 1, 4 ст. 21 Закону № 1105);

   

• сплачувала ЄСВ з 1 січня 2016 року, хоч і не підлягала страхуванню

   

  Закон № 1105

   

Як застосувати в розрахунках

Як і кому обмежити розмір лікарняних

Якщо страховий стаж працівника за останні повні 12 місяців перед страховим випадком не перевищує шести місяців, лікарняні слід обмежити розміром допомоги, яку обчислили на основі МЗП. Найпоширеніша помилка, якої припускаються бухгалтери у такому випадку, — під час розрахунків вони неправильно поєднують інформацію про загальний страховий стаж та стаж за рік перед страховим випадком. Зазвичай бухгалтери помилково не застосовують обмеження МЗП до лікарняних застрахованих осіб, які мають 100% страхового стажу або відповідну пільгу, навіть якщо вони не мають шести місяців страхового стажу за рік перед е-лікарняним. Або, навпаки, лікарняні обмежують розміром допомоги, який розрахували з МЗП, однак не враховують розмір загального страхового стажу застрахованої особи.

Розглянемо, як застосувати відомості про страховий стаж у конкретних робочих ситуаціях.

Тож за останній рік перед е-лікарняним страховий стаж працівника становить 10 місяців. Відповідно, обмеження розміром МЗП до е-лікарняного не застосовуємо.

Розмір лікарняних працівникам, які за рік до страхового випадку не мають шести місяців страхового стажу, обчислюйте на підставі пункту 5 Порядку № 1266. Щоб розрахувати середньоденну зарплату, якою обмежуватимете суму лікарняних, поділіть МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

У нашій ситуації застрахована особа перебувала у трудових відносинах неповний календарний місяць. Тому розрахунковий період визначайте за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Тобто, щоб визначити середньоденну зарплату, фактичну зарплату працівника за період з 18.10.2021 по 14.11.2021 поділіть на кількість календарних днів цього періоду, а саме:

Оскільки загальний страховий стаж працівника перевищує вісім років, він має право на лікарняні за один календарний день хвороби у розмірі 100% від розрахованого середньоденного заробітку.

Проте страховий стаж працівника за останні 12 місяців перед страховим випадком становить лише чотири місяці. Тому його середньоденний заробіток слід обмежити розміром МЗП, тобто сумою 197,11 грн (6000 грн ÷ 30,44).

Середньоденний заробіток із фактичної зарплати більший за середньоденний заробіток із МЗП (197,11 грн).