Консервація основних засобів на час карантину

UA RU
Автор
бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Чи потрібна консервація основних засобів, якщо вони простоюють, та коли ця процедура обов’язкова? Які наслідки у бухгалтерському обліку спричинить відправлення основних засобів «на відпочинок» і не тільки через карантин – розбираємося докладно.

Консервація основних засобів – що це?

Консервація основних засобів – це певні заходи, здебільшого технічного характеру, які здійснюються для довготермінового зберігання основних засобів, якщо припиняється виробнича або господарська діяльність. Таке зберігання має забезпечити й можливість подальшого відновлення їх функціонування – розконсервацію.

Наголошуємо, що консервація – це більше технічна, ніж економічна процедура й вона не завжди має наслідки для бухгалтерського обліку.

Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2020

Нормативка з питань консервації основних засобів

Якщо назріває рішення про консервацію основних засобів, то у бюджетній установі зазирнути слід до наступних документів:

  • Порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, постанова Кабміну від 28.10.1997 р. № 1183 (далі – Порядок № 1183). Цей порядок обов’язковий для підприємств, які мають стратегічне значення, а також заснованих на державній власності. Виняток – крім підприємств й установ Державної кримінально-виконавчої служби;
  • Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, наказ Мінбуду від 21.10.2005 р. № 2 (далі – Положення № 2). Воно застосовується у ситуації коли установа є замовником будівництва певного об’єкта.

Серед інших документів, у яких згадується консервація з облікової точки зору:

  • НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»;
  • Методичні рекомендації бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, наказ Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі – Методрекомендації № 11).

Консервація основних засобів – які наслідки?

Наслідком консервації основних засобів буде:

  • зупинка нарахування амортизації з наступного місяця. Наприклад, якщо консервація проведена у квітні 2020 року, то з травня 2020 року амортизація не нараховується увесь період консервації;
  • відсутність витрат на амортизацію і, як наслідок, їх відсутність у собівартості певних продуктів, послуг, робіт;
  • фізично з основними засобами будуть виконані певні процедури. Їх склад визначають технічні спеціалісти. Наприклад, вони можуть бути частково розібрані, очищені, з них може бути злита певна рідина. Основні засоби можуть бути також чимось накриті чи перевезені до певного приміщення чи території.

Зверніть увагу, що консервація не може тривати більше 3 років. Це не рекомендовано у п. 2 Положення № 1183.

Податкових наслідків консервації основних засобів немає. Наприклад, на облік ПДВ це не впливає, адже основні засоби залишаються у своєму господарському призначенні, хоча й тимчасово не використовуються.

Увага: Зупинка амортизації та зменшення витрат – наслідки консервації основних засобів.

Консервація основних засобів – чи потрібна?

З огляду на наведені наслідки постає питання самої доцільності проведення консервації основних засобів під час карантинних заходів у разі, якщо частина обладнання, будівель, інших основних засобів опинилася у стані простою. Поспішати щось консервувати через карантин не варто і ось чому:

  • по-перше, економічно це нічого не дасть окрім зупинки нарахування амортизації (зносу). На скільки критичне його питання для бюджетної установи, яка не є платником податку на прибуток під великим питанням. Податківці у роз’ясненнях, що стосувалися звичайних підприємств, виступали за консервування – лист ДФС від 05.11.2015 № 23598/6/99-99-19-02-02-15. Однак статус неприбуткової установи дає можливість не перейматися цим питанням;
  • по-друге, питання собівартості є суттєвим лише за певних обставин. Наприклад, коли спеціальне обладнання використовується, для надання певних платних послуг. Якщо їх надавати не планується, то тоді можна поставити питання про консервування такого обладнання. Економічно це буде правильно, так як основний засіб не приносить тимчасово дохід, тому й не має бути витрат по-ньому;
  • по-третє, карантин – це тимчасове явище (сподіваємося). Консервування основних засобів розглядається як довгострокова процедура (п. 2 Порядок № 1183). Що значить поняття «довгострокова» Порядок № 1183 не розкриває. З бухгалтерської точки зору – це більше 1 року, хоча можна розглядати й менший термін, так як Порядок № 1183 – це не бухгалтерський документ. Однак цей строк має бути суттєвим і очевидно, що консервувати на 1-3 місяці вряд чи доцільно.

Увага: Консервація основних засобів лише через карантин недоцільна.

Мінімальний термін консервування основних засобів

З огляду на вищенаведені причини, консервувати основні засоби бюджетній установі лише через карантин, який тимчасовий, просто не доцільно. Строк консервації у бюджетників має бути хоча б 6 місяців. У зв’язаних з сільським господарством – 5 місяців, це приблизно час сезонної перерви на зиму. Весь цей час не буде нараховуватися амортизація.

Увага: Консервацію слід проводити мінімум на 5 місяців, але не більше 36 місяців.

Коли консервація обов’язкова?

Обов’язкові причини консервації основних засобів:

  • консервація потрібна для зупиненого будівництва у ситуації, коли будівництво не забезпечене фінансуванням або технічний рівень того об’єкта, що будується, не відповідає сучасним умовам (п. 1.1 Порядку № 1183). Консервація потрібна для фізичного збереження об’єкта від вітру та інших погодних умов. Такі обставини можуть виникнути й через карантин;
  • суто з технічних питань – заради фізичного збереження основних засобів. Як правило, це знову ж виробництво або певна сільськогосподарська техніка, використання якої має сезонний характер. Консервація в останньому випадку зводиться до її технічного обслуговування та ховання від непогоди.

В цих випадках питання консервувати чи ні вирішують інженерно-технічні працівники.

Документальне оформлення консервації

Для документального оформлення дії наступні:

  • провести інвентаризацію тих основних засобів, які планується консервувати;
  • скласти відомість (перелік) основних засобів, що підлягають консервації;
  • скласти акт технічного стану основних засобів;
  • скласти проект консервації – це пояснювальна записка та технологічна документація, які розкривають комплекс процедур, заходів, що треба виконати, а також кошторис вартості консервації, план-графік робіт;
  • видати наказ керівника про консервацію основних засобів, у якому визначити термін, строк підготовки, відповідальних осіб і вказати перелік об’єктів, які консервуються;
  • скласти акт про тимчасове виведення основних засобів з експлуатації. Його форма є у додатку 1 Порядку № 1183.

Наведені вище документи згадуються у п. 12-13 Порядку № 1183. Однак форми цих документів можуть мати довільний характер, так як Порядок № 1183 носить рекомендаційний характер, а тому можна розробити власні.

Зверніть увагу, що консервація недобудованих об’єктів здійснюється за Положенням № 2 і там документальне оформлення відрізняється. Наведені там і часові терміни даної процедури.

Як документально оформити розконсервацію основних засобів?

Після того, як період консервації основних засобів закінчився, то його або продовжуємо, або вводимо основні засоби в експлуатацію. Для цього складаємо:

  • відомість (перелік) об’єктів, які вводимо в експлуатацію;
  • наказ керівника про розконсервацію та введення в експлуатацію основних засобів;
  • акт про розконсервацію та введення в експлуатацію основних засобів.

Бухгалтерський облік консервації основних засобів

Після того, як наказ керівника про консервацію та акт про виведення основних засобів з експлуатації готові, бухгалтеру треба:

  • нарахувати амортизацію у місяці складання акта (це останній місяць);
  • з наступного місяця – не нараховувати амортизацію (п. 3 розділу IV Методрекомендацій № 11, п. 2 розділу V НП(С)БОДС 121). У відомості нарахування амортизації по таким об’єктам можна проставити прочерки або взагалі їх виключити;
  • інвентарні картки законсервованих основних засобів зберігати окремо;
  • почати нараховувати амортизацію з місяця наступного після дати введення об’єктів в експлуатацію (п. 5 Методрекомендацій № 11, п. 9 НП(С)БОДС 121).

Увага: Якщо консервація основних засобів відбувається сезонно, то в обліку краще виділити окремі аналітичні рахунки для законсервованих основних засобів.

Окрім цих дій можна також перевести об’єкти в обліку на окремі аналітичні субрахунки, наприклад:

  • 1014.1 «Машини і обладнання в експлуатації»;
  • 1014.2 «Машини і обладнання на консервації»;
  • 8011-8014 – на цих рахунках ведемо облік витрат на консервацію основних засобів, якщо вони є;
  • Дт 1014.2 Кт 1014.1 – переведення основних засобів з експлуатації на консервацію.

Однак зверніть увагу, що консервація незавершеного будівництва взагалі не спричиняє наслідків у бухгалтерському обліку, адже незавершене будівництво обліковується у складі капітальних інвестицій, на які амортизація й так не нараховується до введення об’єкта в експлуатацію. Витрати на консервацію таких об’єктів відображаємо аналогічно витратам на будівництво, тобто на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді