бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Які виплати, надбавки та доплати включати у розрахунок матеріальної допомоги на оздоровлення. Розрахунок грошової допомоги держслужбовцям та іншим бюджетникам при виході у відпустку – тема даної консультації.
При виході у відпустку державним службовцям окрім відпускних ще й нараховуються так звані «оздоровчі». У тім вони офіційно називаються просто – «грошова допомога». Без згадки про оздоровлення, але смислове наповнення даної допомоги – «оздоровчі». Їхній розмір – середньомісячна зарплата держслужбовця. Підстава для її нарахування – ст. 57 Закону «Про державну службу від 10.12.2015 р. № 889 (далі – Закон про держслужбу).
Для порівняння аналогічна виплата при виході у щорічну відпустку є також у педагогічних, науково-педагогічних працівників, а також працівників закладів культури. Однак для них вона прямо так і називається «допомога на оздоровлення». Є така допомога й у службовців органів місцевого самоврядування, які за суттю свої роботи найближчі до держслужбовців. Відмінність у тому, що для даних категорій бюджетників
☛ Держслужбовець при виході у щорічну відпустку отримує оздоровчі у розмірі середньої зарплати
З окладом у згаданих бюджетників усе просто – він визначений штатним розписом та відповідними постановами Кабміну. А у держслужбовців – середня, а значить її слід порахувати. Як же порахувати середньомісячну зарплату держслужбовця для оздоровчих?
Якщо мова йде про середньомісячну зарплату, то питань у розрахунку два – за скільки місяців рахувати та які виплати включати? Для розрахунку середньої у даному випадку керуватися слід Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабміну від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Так, це той самий Порядок № 100, який використовуємо й при розрахунку відпускних та випадків оплати збереження заробітку.
Правила розрахунку середньоденної зарплати для подальшого обчислення матеріальної допомоги такі:
розрахунковий період – 12 місяців (оновлений абз. 1 п. 2 Порядку № 100; оновлення діє з 12 вересня 2023 року, постанова Кабміну від 08.09.2023 р. № 957; до цього розрахунковий період був 2 місяці). Водночас Порядок № 100 не передбачає, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані, тобто можна брати й неповні місяці;
до виплат розрахункового періоду включаються ті ж самі доходи, що й при розрахунку відпускних. Однак не враховуються виплати за час збереження середнього заробітку (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю (п. 4 Порядку № 100);
середньоденна зарплата знаходиться шляхом ділення виплат розрахункового періоду на кількість фактично відпрацьованих робочих днів (п. 7 Порядку № 100).
Виходить, що розрахунок середньоденної зарплати для визначення матеріальної допомоги має спільні елементи, як з розрахунком відпускних, так і з розрахунком середньої за 2 місяці, що використовується у випадках збереження середнього заробітку:
розрахунковий період такий же, як для відпускних (12 місяців, а не 2 місяці);
виплати такого розрахункового періоду враховуються за тими ж правилами, що діють у Порядку № 100 для середньої за 2 місяці, а не 12 місяців. У цьому подібність з оплатою днів збереження середнього заробітку при виконанні державних або громадських обов’язків;
середньоденна також визначається діленням на робочі дні (як для середньої за 2 місяці), а не календарні дні (як для відпускних).
☛ Основа розрахунку – середньоденна, яка рахується за 12 попередніх місяців
Після знаходження середньоденної зарплати вже можна визначити розмір матеріальної допомоги (середньомісячної зарплати). За оновленим з 12 вересня 2023 року п. 7 Порядку № 100 алгоритм розрахунку такий:
знайти середньомісячну кількість робочих днів – поділити на 12 сумарне число робочих днів за останні 12 календарних місців розрахункового періоду згідно з графіком роботи установи (п. 7 Порядку № 100). Тобто ділиться на 12 число робочих днів за 12 місяців, яке за нормою, а не фактично відпрацьоване;
обчислити розмір матеріальної допомоги (середньомісячну зарплату) шляхом множення середньоденної зарплати на знайдену середньомісячну кількість робочих днів (п. 7 Порядку № 100).
Якщо держслужбовець новоприйнятий та у нього ще немає 2-х місяців роботи, то беруться виплати за фактично відпрацьований час. Якщо ж узагалі не відпрацьовано жодного дня – у розрахунок береться посадовий оклад(або мінімальна зарплата, якщо посадовий оклад менший за мінімальну зарплату) (п. 4, п. 8 Порядку № 100). Наприклад, це можливо коли працівниця щойно вийшла з декрету й одразу вирішила піти у відпустку.
Людмила КРАВЧЕНКО керівник групи експертів з бюджетного обліку Експертус Головбух
Працівники, оплата праці яких базується на основі ЄТС, мають право отримувати надбавку за складність, напруженість у роботі. Цю виплату установи нараховують на підставі підпункту 2 пункту 3 Постанови № 1298. Вона надає право керівникам установлювати надбавки працівникам у розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), складність, напруженість у роботі.
Надбавки, премії і розрахунок середньої зарплати для матеріальної допомоги
Щодо надбавок і доплат, то всі вони враховуються за тими ж правилами, що й при розрахунку відпускних. Наприклад, враховується надбавка за інтенсивність праці. Ніяких підстав її виключати при розрахунку оздоровчих немає.
Премії враховуються за тими ж правилами, що й при розрахунку відпускних, тобто шляхом перерахунку на місяці розрахункового періоду. Правила такого перерахунку містить абз. 3 п. 3 Порядку № 100.
☛ Усі надбавки, доплати, премії включаються у розрахунок оздоровчих за тими ж правилами, що й для відпускних
Обов’язковість матеріальної допомоги на оздоровлення
Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у відпустку обов’язкове. Установа не може обмежити працівника у такому праві. Також і сам працівник не може відмовитися від такої допомоги, наприклад за своєю заявою. Така допомога має бути запланована у кошторисі установи як обов’язкова виплата. За порушення будуть такі ж штрафи, як і за невиплату зарплати.
☛ Допомога на оздоровлення – обов’язкова виплата, яку не можна скасувати чи зменшити
Інша справа – працівник узагалі не пішов у щорічну відпустку впродовж року. Таке буває. Якщо він потім наступного року використовує цю відпустку за минулий рік, то тут уже виплачувати чи ні матеріальну допомогу на оздоровлення вирішує керівник установи. Є роз’яснення такої ситуації у листі Мінпраці від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10. За цим листом виплата допомоги залежить від:
наявності економії фонду оплати праці;
така виплата можлива без утисків для інших працівників.
Якщо такі умови не дотримуються, то керівник вправі відмовити у нарахуванні «минулої» матеріальної допомоги на оздоровлення. Однак тоді працівник має право скористатися оздоровчими з поточного року. Їх обмежити вже не можна, але треба піти у відпустку.
Стаж роботи та допомога на оздоровлення ніяк не пов’язані. Навіть новоприйнятий працівник при виході у відпустку має право на таку допомогу.
Щодо догани, то оздоровчі не вважаються заходом заохочення, тобто їх не слід розглядати як різновид премії чи якусь доплату/надбавку. Це елемент соціального захисту держслужбовців і ст. 57 Закону про держслужбу має лише одну умову – вихід у щорічну основну відпустку. Керівник не може обмежити працівника у виплаті йому оздоровчих чи зменшити їхню суму від законодавчо встановленого рівня.
☛ З 1-го робочого дня новоприйнятий держслужбовець має право на оздоровчі
Перехідна відпустка – відпустка, що починається в одному місяці та закінчується в іншому – ніяк не впливає на розрахунок допомоги на оздоровлення. Допомога рахується за виплатами за 12 місяців, які передують місяцю виходу у відпустку й потім на наступний місяць не перераховується.
☛ Тривалість відпусток не впливає на розрахунок оздоровчих
Нарахування оздоровчих, якщо відпусток на рік декілька
Допомога на оздоровлення надається один раз на рік і це може бути будь-яка частина щорічної основної відпустки. Якщо працівник використовує таку відпустку частинами, то це може бути будь-яка її частина. Яка це частина має вирішити сам працівник, коли пише заяву на відпустку. Як правило, це більша (основна) частина щорічної основної відпустки (мінімум – 14 календарних днів). Однак законодавчих вимог платити допомогу лише до більшої (основної) частини відпустки немає.
Так як допомога на оздоровлення не має прив’язки до якоїсь певної частини щорічної відпустки, то може бути нарахована й при виході у відпустку перед звільненням. Однак при нарахуванні компенсації відпускних оздоровчі не нараховуються, так як у ст. 57 Закону про держслужбу мова йде саме про відпустку, а не відпускні. Отже, при звільненні працівнику краще спочатку піти у відпустку, якщо оздоровчі йому у році звільнення ще нараховувалися, а вже потім звільнитися.
☛ При компенсації відпускних допомога на оздоровлення не нараховується
Приклади розрахунку оздоровчих держслужбовцям
Розглянемо далі розрахунок на прикладах.
Приклад 1 (проста ситуація). Держслужбовець за своєю заявою отримав щорічну основну відпустку (за графіком) з 08 липня 2024 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу.
Дані для розрахунку такі, як наведено нижче.
ДАНІ ПРО ВИПЛАТИ ТА ТРИВАЛІСТЬ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ
Види виплат, кількість днів та інші дані для розрахунку
Приклад 2 (є лікарняні та оплата днів відрядження). Держслужбовець за своєю заявою отримав щорічну основну відпустку (за графіком) з 08 липня 2024 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу.
Дані для розрахунку такі, як наведено нижче.
ДАНІ ПРО ВИПЛАТИ ТА ТРИВАЛІСТЬ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ
Види виплат, кількість днів та інші дані для розрахунку
☛ Лікарняні, декретні, відпускні у розрахунок допомоги на оздоровлення не включаються
Приклад 3 (робота менше 2-х місяців). Держслужбовець (мати 5-річної дитини) за своєю заявою отримала щорічну основну відпустку (за графіком) з 08 липня 2024 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу. Однак працює в установ вона лише з 24 травня 2024 року.
Дані до розрахунку:
нарахована зарплата за фактичний час роботи (з 01 червня по 30 червня 2021 року) – 7700 грн. Виплати за фактичний час рахуються з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка (застосовуємо правило абз. 3 п. 2 Порядку № 100);
кількість відпрацьованих робочих днів з 01 червня по 30 червня 2024 року – 20 днів;
кількість робочих днів за графіком установи у червні 2024 року – 20 днів.
Розрахунки й пояснення:
середньоденна зарплата = 7700/20 = 385 грн;
грошова допомога = 385×20 = 7700 грн.
У даному випадку сума допомоги співпадає з сумою зарплати за червень 2024. Однак, якщо вона відпрацювала у червні 2024 лише 17 днів (3 дні – лікарняний), з сумою зарплати 6500 грн, то маємо:
середньоденна зарплата = 6500/17 = 382,35 грн;
грошова допомога = 382,35×20 = 7647 грн.
Оподаткуванні допомоги на оздоровлення
Допомога на оздоровлення належить до систематичної матеріальної допомоги, яка надається на постійній основі всім держслужбовцям. Через це вона є частиною зарплати й оподатковується так, як зарплата (див. пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5). У Додатках Д1 і 4ДФ Податкового розрахунку оздоровчі ніяке не відокремлюються й входять до суми зарплати за місяць. ПДФО, ВЗ та ЄСВ нараховуються як на зарплату.
