Закупівельне законодавство дозволяє проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), хоча і не містить докладного опису таких закупівель. Тому і мають замовники купу запитань. Спробуємо пролити світло на поділ предмета закупівлі на лоти.
Інформація про використання публічних коштів оприлюднюється у відкритому доступі. Як бути з відомостями про ФОП — виконавців договорів?
Замовник отримав субвенцію і планує спрямувати ці кошти на капітальний ремонт. Вартість закупівлі буде меншою від вартості, яка визначена закупівельним законодавством для проведення процедур закупівель. Як у такому разі бути замовнику: проводити допорогові торги чи процедуру закупівлі?
Замовник, який провів публічну закупівлю, укладає за її результатами договір. Не є винятком і допорогова закупівля. Замовник та переможець також мають укласти договір. І попри те що у Законі про публічні закупівлі допорогам приділено зовсім мало уваги, усі його норми, які стосуються допорогового закупівельного процесу, сторони договору мають врахувати.
Учасники почали дедалі більше скаржитися до Органу оскарження на дії замовників під час процедур закупівель природного газу. Аби зменшити кількість типових порушень, АМКУ надав роз’яснення. Закцентуємо увагу на головних моментах.
Як закуповувати, якщо потреба є, а асигнувань на закупівлі ще не затвердили? Чи можна в договорі прописати певні умови й укласти його без затверджених асигнувань? Чи не вважатимуть органи контролю це порушенням? Ми проаналізували, як оцінюють суди дії таких замовників.
Очікувана вартість предмета закупівлі має бути визначена об’єктивно. Це дасть змогу фахово спланувати закупівлі, не хвилюватися про відсутність учасників на торгах та вчасно забезпечити власну потребу. За якою формулою визначати очікувану вартість та де брати інформацію для аналізу цін на ринку?
Журнал «Держзакупівлі» п’ять років разом із закупівельниками. Онлайн-сервіси, архів із консультаціями, актуальна нормативна база — усе необхідне, аби вирішити заплутані ситуації, від яких голова йде обертом.
Мінекономрозвитку пояснило окремі особливості закупівель з огляду на прийняття Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 26.11.2018 № 2630-VII.
Замовник провів торги, переможцем яких стала компанія-нерезидент. Тепер замовник має подбати про укладення зовнішньоекономічного договору про закупівлю. І самі собою виникли запитання: якою мовою має бути укладений зовнішньоекономічний договір про закупівлю і де можна передбачити, що українська мова є визначальною.
