Мін’юст роз’яснив порядок надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, а також їх особливості у рамках виконавчого провадження
Економія фонду оплати праці: як діяти
Бажання захистити свої права та відшукати справедливість приводить людей до суду, рішення якого є обов’язковим до виконання. Проте існують обставини, які можуть стати причиною для розгляду судом питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Що таке відстрочка та розстрочка виконання судового рішення?
Життєві події, котрі прямо впливають на можливість виконати судове рішення враховуються та стають підставою для надання відстрочки — перенесення виконання на інший час, або розстрочки — можливості виконати рішення по визначених частинах у встановлені строки.
Розглядаючи питання про зміну порядку та строків виконання, суд бере до уваги наступні факти:
- ступінь вини відповідача у виникненні спору;
- щодо фізичної особи — тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як відбувається надання відстрочка та розстрочка?
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, — встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У разі, якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ або яке підлягає виконанню, вже набуло законної сили, то відсутність матеріалів справи через їх витребування судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду такої заяви. Це правило не застосовується лише тоді, коли суд касаційної інстанції постановив зупинити виконання рішення або коли зупинено саме виконавче провадження.
Тривалість розгляду заяви становить 20 днів, з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Термін дії відстрочки та розстрочки не може перевищувати 1 року з моменту ухвалення відповідного рішення.
Які особливості надання відстрочки та розстрочки в рамках виконавчого провадження?
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, де стягувачем є держава або державний орган — для них встановлений 3-місячний строк. Відлік розпочинається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку встановленого в разі відстрочки чи розстрочки.
У рамках виконавчого провадження фахівці юстиції мають право:
- звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
- приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача.
У свою чергу, сторони виконавчого провадження зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про встановлення відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.
Варто зазначити, що підставою для відстрочки або розстрочки у виконавчому провадженні є обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, завдяки відстрочці та розстрочці забезпечується баланс між обов’язковістю судових рішень і реальними життєвими обставинами сторін. Суд, розглядаючи відповідну заяву, враховує як ступінь вини боржника, так і його матеріальний стан, самопочуття чи інші об’єктивні чинники, що ускладнюють виконання рішення.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Мін’юсту
Підпишіться на Telegram-канал 
