Зарплати у низці установ зростуть на 30–70%, а також заклади зможуть інвестувати в обладнання без прив’язки до грантів. МОН детально прокоментувало, як працює новий розподіл коштів, а також навело приклади, як застосування нової моделі фінансування для наукових установ
Зарплата в освіті у 2026 році: нові правила та розрахунки
Кабмін спрямує 3,28 млрд грн додаткового фінансування науковим установам та закладам вищої освіти за результатами державної атестації. Розподіл коштів уперше проводитимуть за формульним механізмом — залежно від атестаційної групи, масштабів установи та результативності її діяльності.
Базове фінансування за результатами атестації стає постійним складником державної підтримки науки. Його можна використовувати для підвищення рівня оплати праці наукових працівників, оновлення наукової інфраструктури, розвитку установ, а також підтримки ініціативних наукових досліджень.
Як працює новий розподіл коштів у сфері науки
Ключовим принципом розподілу є результати державної атестації. Окрім цього, під час визначення обсягу фінансування враховується низка параметрів, від масштабу і розміру установи, до обсягу залучених зовнішніх коштів на дослідження, якості публікацій та частки молодих учених. Саме вони визначають обсяг базового фінансування для кожної установи, структуру використання коштів та можливості подальшого розвитку.
Фінансування не є рівномірно розподіленим: різні установи отримують різні ресурси, а пріоритет надається тим, хто демонструє вищі показники результативності. Базове фінансування спрямовано установам груп А і Б.
Річний обсяг базового фінансування однієї установи коливається від кількох мільйонів до понад 100 млн грн залежно від результатів атестації та масштабів установи. Для окремих установ зростання фінансування може сягати 30–60% і більше порівняно з рівнем попереднього періоду. Додаткове базове фінансування охоплює 156 наукових установ та 91 університет в усіх регіонах України, зокрема в прифронтових і прикордонних областях, а також переміщені заклади, для яких встановлені додаткові коефіцієнти підтримки.
На що спрямовують кошти
У межах загального обсягу 3,28 млрд грн основна частина коштів спрямовується на підвищення рівня оплати праці наукових працівників результативніших установ і підрозділів шляхом встановлення відповідної надбавки за результатами атестації — близько 2 млрд грн. Рівень фінансування в розрахунку на одного наукового чи науково-педагогічного працівника коливається від 2 до понад 10 тис. грн залежно від атестаційної групи, внеску структурного підрозділу в результат атестації та масштабу установи.
Окремим напрямом є модернізація лабораторій, обладнання та наукової інфраструктури — для цих цілей спрямовується близько 20% фінансування, понад 500 млн гривень.
Ще близько 300 млн грн передбачено на розвиток установ та їх структур підтримки наукової діяльності.
Підтримка найважливіших ініціативних наукових досліджень становить понад 100 млн грн у масштабі всієї системи.
На практиці це означає зростання зарплат у низці установ на 30–70%, вперше — можливість інвестувати в обладнання без прив’язки до грантів, а також створення умов для довгострокового планування розвитку найспроможніших установ та університетів.
Приклади застосування нової моделі фінансування для окремих найбільш успішних наукових установ
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України у межах базового фінансування у 2026 році додатково отримує близько 35,2 млн грн. Основна частина коштів спрямовується на оплату праці (≈22,9 млн грн), оновлення інфраструктури (≈6,8 млн грн) та підтримку ініціативних досліджень (≈3,7 млн грн). Зарплата кожного наукового працівника має збільшитись на 8 тис. грн на місяць. Загалом для інституту це зростання на приблизно 48% порівняно з 2025 роком.
Інститут математики Національної академії наук України отримає 12,9 млн грн додаткового фінансування. Кошти спрямовуються на оплату праці та роботу підрозділів (8,4 млн грн), на розвиток установи (2,0 млн грн), на інфраструктуру (2,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,3 млн грн). Рівень додаткового фінансування на одного наукового працівника становить 4,4 тис. грн на місяць. Загалом для інституту це зростання на приблизно на 25% порівняно з минулим роком.
Інститут археології Національної академії наук України — 9,9 млн грн додаткового фінансування у 2026 році. Кошти спрямовуються на оплату праці та роботу наукових підрозділів (6,4 млн грн), інфраструктуру (1,9 млн грн), розвиток установи (1,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,0 млн грн). Рівень надбавки у розрахунку на одного науковця становить 3,5 тис. грн на місяць. Загалом для інституту це означає зростання приблизно на 19% у порівнянні з минулим роком.
Державна установа «Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України» у 2026 році отримає 10,3 млн грн додаткового фінансування. Основна частина коштів спрямовується на забезпечення роботи наукових підрозділів та оплату праці (6,7 млн грн), на інфраструктурну підтримку (2 млн грн), на розвиток установи (1,6 млн грн), а також на реалізацію ініціативних наукових тем (1,1 млн грн). Додаткове фінансування заробітної плати наукового працівника становить 5 тис. грн. на місяць. Загалом для інституту це зростання приблизно на 50% у порівнянні з 2025.
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» є одним із найбільших отримувачів базового фінансування — близько 100 млн грн, які спрямовуються на оплату праці та роботу підрозділів (≈65 млн грн), інфраструктуру (≈20 млн грн) і розвиток установи (≈15 млн грн). Додаткове фінансування одного наукового працівника становить 5,2 тис. грн. Загалом це зростання фінансування інституції на більш ніж 25% у порівнянні з минулим роком.
Як фінансували наукову сферу раніше
У попередні роки система фінансування науки в Україні будувалася на базових механізмах підтримки діяльності наукових установ. Обсяги фінансування визначалися за кількістю ставок і площ та майже не враховували відмінності в ефективності наукової роботи, масштабах діяльності чи потенціалі розвитку окремих установ.
За таких умов можливості для довгострокового планування, оновлення інфраструктури та запуску нових дослідницьких проєктів значною мірою залежали тільки від додаткових джерел фінансування, зокрема конкурсних програм і грантів.
Чому оновили роль атестації
З огляду на потребу посилити зв’язок між результатами наукової діяльності та державною підтримкою, держава переглянула підхід до використання результатів державної атестації. Відтепер саме вони стали основою для ухвалення рішень щодо обсягів і структури базового фінансування.
Оновлений підхід дав змогу:
- системно враховувати результати наукової діяльності установ;
- оцінювати їхню спроможність розвиватися;
- застосовувати формульний підхід до фінансування залежно від результатів роботи.
Кожен структурний підрозділ, який брав участь у державній атестації, отримає свою частку базового фінансування у формі надбавки для кожного працівника. Частку визначається у Національній науковій електронній системі «URIS» пропорційно внеску в загальний результат за відповідним напрямом, обов'язково з урахуванням показників підрозділу-лідера в ЗВО / НУ.
За матеріалами МОН
Підпишіться на Telegram-канал 
