У 106 громадах України зменшили надбавку за престижність для педагогів. Додаткові розрахунки показали, що частина громад мала ресурс для вищих виплат, тож різниця в надбавках посилила нерівність в оплаті праці вчителів
Надбавка за престижність: чому це не завжди 30%
Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак окремо звернув увагу на ситуацію зі зменшенням надбавки за престижність для педагогічних працівників. За його словами, у 106 громадах зафіксували зниження цієї надбавки. У громадах пояснюють такі рішення різними причинами, але найчастіше йдеться про брак достатнього ресурсу.
Водночас, як наголосив Сергій Бабак, відсутність достатнього ресурсу викликана наступними факторами:
- збереження неоптимізованої мережі закладів освіти;
- наявність значної кількості малокомплектних шкіл і класів із низькою наповнюваністю, що призводить до неефективного використання бюджетних коштів і збільшення витрат на одного учня.
Він підкреслив, що МОН закладає у формулу 25% надбавки за престижність і відповідне фінансування надходить в громади, тож якщо громада має оптимізовану і ефективну мережу закладів освіти, вона має можливість виплачувати надбавку в максимальному розмірі, і навіть має залишки на забезпечення додаткових освітніх потреб своєї громади. Відповідно, якщо оптимізації процесів немає, то і на надбавку грошей немає, і залишки не зʼявляються.
Секретаріат Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій запросив інформацію про залишки коштів освітньої субвенції на рахунках громад і провів додаткові розрахунки. Вони показали, що з 106 громад, які зменшили надбавку за престижність, дев’ять мали реальну можливість виплачувати її в більшому розмірі, маючи на рахунках залишки від 0,8 до 1,8 млн грн, однак цього не зробили. У п’яти громадах була можливість встановити надбавку на максимальному рівні 30%, ще у чотирьох — підвищити її на 4,7–16,4%.
Йдеться про:
- Межівську селищну територіальну громаду Дніпропетровської області;
- Черкаську селищну територіальну громаду Дніпропетровської області;
- Синельниківську міську територіальну громаду Дніпропетровської області;
- Богуславську міську територіальну громаду Київської області;
- Лубенську міську територіальну громаду Полтавської області;
- Вирівську сільську територіальну громаду Рівненської області;
- Березівську сільську територіальну громаду Рівненської області;
- Сарненську міську територіальну громаду Рівненської області;
- Христинівську міську територіальну громаду Черкаської області.
Сергій Бабак зауважив, що для Межівської громади ще можливе пояснення через близькість до зони бойових дій, однак щодо інших громад виникають запитання, адже в таких випадках ідеться не лише про фінансові обмеження, а й про різні управлінські підходи до розподілу наявного ресурсу. Частина громад аргументує такі рішення необхідністю резервування коштів на виплату відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, покриття майбутніх зобов’язань або очікуваних змін у мережі закладів освіти.
«Як бачимо, на зараз, у нас фактично сформувалися різні розміри оплати праці педагогічних працівників на рівні територіальних громад. У частині громад надбавка за престижність виконує свою стимулюючу функцію, тоді як в інших її розмір залишається мінімальним або навіть зменшується.
Це створює нерівні умови для вчителів і не відповідає задекларованій державній політиці щодо підвищення престижності педагогічної праці.
Саме тому питання реформи та напрацювання нової системи оплати праці — важливе. Воно потребує системного врегулювання, яке забезпечить більш збалансований і передбачуваний підхід до формування заробітної плати педагогічних працівників по всій країні», — підсумував Сергій Бабак.
Підпишіться на Telegram-канал 
