НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%

Позабалансовий облік і відкриті асигнування: огляд змін від Мінфіну

Загальна інфляція в травні очікувано сповільнилася під впливом сезонних чинників

У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, а базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування в цілому були стійкими, однак в окремих групах респондентів залишалися підвищеними.

Інфляція перебуватиме близько поточного рівня впродовж найближчих місяців, пришвидшиться наприкінці року, але у 2027 році повернеться до сповільнення

Достатня пропозиція сирих продуктів харчування обмежуватиме зростання інфляції в найближчі місяці.

Водночас ціновий тиск зберігатиметься через:

• збільшення витрат бізнесу внаслідок подорожчання енергоносіїв і послаблення гривні в попередні періоди; а також
• подальшого зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів.

Стабілізація цін на енергоносії, нарощування врожаїв і вплив монетарної політики НБУ мають посприяти поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення у 2027 році.

Зовнішня допомога має підтримати бюджет і валютний ринок

У січні — травні Україна отримала менше зовнішньої допомоги, ніж очікував НБУ, однак у червні надходження мають зрости. Регулятор розраховує на близько 13 млрд дол. США як за рахунок допомоги від окремих країн, так і за чинними програмами підтримки: Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) і Ukraine Support Loan (USL), а також на подальше фінансування за програмою МВФ.

НБУ й надалі очікує надходження достатніх обсягів зовнішнього фінансування, яких вистачатиме як для фінансування дефіциту бюджету, так і зростання рівня міжнародних резервів, що важливо для подальшого забезпечення стійкості валютного ринку.

Агресія рф та ситуація на Близькому Сході залишаються ключовими ризиками для інфляції

НБУ називає війну головним ризиком для інфляції та економіки. Посилення атак на виробництво, логістику й енергетичну інфраструктуру може обмежити економічну активність і збільшити витрати бізнесу.

Актуальними залишаються ризики, пов’язані з перебігом війни:

• зростання бюджетних потреб на оборону та відбудову;
• посилення внутрішнього попиту, зокрема на імпорт;
• збільшення тиску на зарплати через дефіцит робочої сили;
• негативні міграційні тенденції.

Упродовж останніх тижнів знизилися ризики, пов’язані з подальшим прогресом України в перемовинах з міжнародними партнерами щодо фінансування. Утім, допоки війна триває, ризики порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування зберігаються.

Також збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході, однак ризики її затягування залишаються. Триваліше протистояння в регіоні зумовлюватиме вищі ціни на енергоносії, що негативно позначатиметься на українській економіці та інфляційному розвитку й одночасно збільшуватиме спроможність рф продовжувати повномасштабну війну.

Серед позитивних сценаріїв НБУ називає посилення військової та фінансової підтримки партнерів і прогрес у забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.

Чому НБУ залишив облікову ставку на рівні 15%

Зниження цін на нафту може зменшити витрати України на імпорт енергоносіїв і стримати інфляцію. Разом з очікуваним зростанням зовнішньої допомоги та стійким попитом на гривневі активи це дає НБУ підстави не посилювати процентну політику.

НБУ вважає поточні монетарні умови достатніми для підтримки попиту на гривневі заощадження, стримування тиску на валютному ринку та контролю за інфляцією. Незмінна ставка також має підтримати кредитування, яке продовжує швидко зростати.

Водночас регулятор готовий підвищити ставку, якщо ціновий тиск посилиться. Остаточне рішення НБУ ухвалюватиме з урахуванням липневого макроекономічного прогнозу.

Нагадаємо, індекс інфляції за травень 2026 — 100,9%.

Джерело: офіційний сайт НБУ