Строк звернення до суду після звільнення: що уточнив ВС

За якими документами ідентифікувати сумісництво

25.06.2026 року Верховний Суд (далі — ВС) ухвалив постанову у справі №520/25416/25, яка має важливе практичне значення для всіх працівників, військовослужбовців, державних службовців та роботодавців.

ВС відповів на поширене питання: чи можна після отримання документа про остаточний розрахунок довго не вчиняти жодних дій, а потім направити запит до роботодавця й лише після отримання відповіді почати відлік тримісячного строку звернення до суду?

Відповідь ВС — ні.

Суть спору

Після звільнення позивач отримав грошовий атестат, який містив інформацію про проведений остаточний розрахунок. Через понад 5 місяців він звернувся до колишнього роботодавця із запитом про детальну інформацію щодо механізму нарахування грошового забезпечення. Отримавши відповідь, працівник звернувся до суду, вважаючи, що саме з цього моменту починається тримісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 233 КЗпП.

ВС із таким підходом не погодився.

Ключові висновки ВС

1. Грошовий атестат є письмовим повідомленням про проведений розрахунок

ВС зазначив, що грошовий атестат за своєю правовою природою є документом, який підтверджує остаточний розрахунок із працівником при звільненні та відповідає поняттю письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні (ч. 2 ст. 233 КЗпП).

2. Додаткова інформація не «обнуляє» строк звернення до суду

Якщо працівнику для звернення до суду необхідно отримати додаткові документи або роз'яснення щодо проведених нарахувань, він має право це зробити. Однак час, витрачений на отримання такої інформації, вже входить до загального тримісячного строку.

Увага: запит до роботодавця не запускає новий тримісячний строк звернення до суду.

3. Закон не захищає пасивну поведінку працівника

ВС окремо наголосив, що особа не може безпідставно чекати декілька місяців після отримання документа про розрахунок, а лише потім почати збирати необхідні документи. Інакше це фактично дозволяло б безмежно продовжувати строк звернення до суду, що суперечить змісту ст. 233 КЗпП.

4. Три місяці — це весь період для захисту права

ВС сформулював важливий правовий висновок: тримісячний строк охоплює не лише подання позову, а й увесь період, протягом якого звільнений працівник може отримати необхідну інформацію про проведений розрахунок, підготувати документи та звернутися до суду.

Саме цей висновок є новелою постанови.

Що це означає на практиці

Після отримання розрахункового листа, грошового атестата чи іншого документа про остаточний розрахунок не варто зволікати.

Якщо виникають сумніви щодо правильності нарахувань:

• одразу звертайтеся із письмовим запитом до роботодавця;
• не відкладайте отримання необхідних документів;
• пам'ятайте, що всі ці дії повинні бути здійснені в межах загального тримісячного строку;
• у разі пропуску строку необхідно довести існування об'єктивних, непереборних причин, які реально унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Важливо

ВС також підтвердив свою попередню практику щодо застосування ст. 233 КЗпП:

• у більшості трудових спорів діє тримісячний строк звернення до суду (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX);
• цей строк діє також для осіб, які проходять публічну чи державну службу;
• суди можуть застосувати наслідки пропуску цього строку, і це саме по собі не порушує право особи на доступ до правосуддя.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook