Вищі зарплати та безпечні умови для навчання: що змінять у сфері освіти і науки у 2026–2027 роках
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Бухгалтерію для бюджету та ОМС» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення

Підвищення зарплати педагогів із 1 вересня 2026 року: що передбачає проєкт КМУ
Уряд затвердив План пріоритетних дій на 2026–2027 роки. Розглянемо, які зміни МОН буде впроваджувати у галузях.
Підтримка педагогів і науковців
У 2026–2027 роках зарплати педагогів і науковців підвищать:
- на 20% для педагогічних і науково-педагогічних працівників;
- до 50% для науковців за результатами державної атестації.
Щоб розширити можливості для професійного розвитку педагогів, планують:
- забезпечити підвищення кваліфікації 100 тисяч педагогів за принципом «гроші ходять за вчителем»;
- подати до ВРУ законопроєкт щодо перегляду системи формування та збільшення заробітних плат педагогічних працівників.
Також обіцяють виплатити державні стипендії 2650 науковим і науково-педагогічним працівникам у межах Національної системи дослідників.
Реформа оплати праці педагогів: оклади, доплати та тарифікаційні списки
Сучасна, безпечна та стійка освітня інфраструктура
До 2027 року прагнуть системно оновити освітню інфраструктуру, а саме:
- створити безпечні умови для навчання ще у 500 закладах освіти завдяки будівництву, ремонту та облаштуванню укриттів;
- забезпечити безперервну роботу ще 500 закладів освіти, зокрема під час знеструмлень;
- створити щонайменше 50 автономних шкіл;
- закупити 1 000 шкільних автобусів;
- започаткувати програму реконструкції гуртожитків;
- обладнати ще 500 локацій дошкільної освіти нових форматів;
- створити сучасні освітні простори, майстерні та лабораторії ще у 800 закладах загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти;
- створити 10 кампусів досконалості та 10 сучасних дослідницьких центрів у провідних закладах вищої освіти;
- продовжити модернізацію мережі закладів вищої освіти через укрупнення та об’єднання ЗВО.
Підтримка учнів і студентів
У 2026–2027 роках планують розширити підтримку учнів і студентів та можливості для навчання. Для цього хочуть:
- забезпечити безоплатне шкільне харчування у 100% закладів загальної середньої освіти;
- збільшити академічні стипендії у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти удвічі;
- забезпечити державними грантами на здобуття вищої освіти щонайменше 60 тисяч студентів;
- збільшити кількість здобувачів проєктної аспірантури удвічі та масштабувати її на нові пріоритетні галузі;
- запровадити експериментальний проєкт індивідуальних навчальних рахунків у ЄДЕБО для обліку та підтримки навчальних досягнень упродовж життя;
- провести комплексну трансформацію психологічної служби в закладах освіти.
Зміст освіти відповідно до потреб держави та економіки
Один із пріоритетів Плану — оновити зміст освіти та посилити взаємодію з роботодавцями. Для цього планують:
- оновити понад 100 стандартів фахової передвищої та вищої освіти із залученням роботодавців;
- забезпечити навчання 100% здобувачів професійної освіти за єдиним стандартом професійної освіти;
- запровадити профільне навчання за новим державним стандартом у 2000 закладах загальної середньої освіти;
- збільшити охоплення учнів навчанням в осередках предмета «Захист України» з 65% до 100%;
- продовжити пілотування реформи старшої профільної школи;
- оновити шкільні бібліотеки, розвивати STEM-освіту та запроваджувати кар’єрне консультування для учнів.
Наука, інновації та європейська інтеграція
У 2026–2027 роках прагнуть посилити результативне та конкурсне фінансування науки, розвивати інноваційну інфраструктуру та продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.
Для цього хочуть:
- збільшити до 30% частку базового фінансування наукових установ, що розподіляється за формулою з урахуванням результатів державної атестації;
- збільшити кількість наукових проєктів за державним замовленням для потреб національної безпеки й оборони, відновлення України та трансформації економіки удвічі;
- збільшити до 15% частку витрат підприємницького сектору на дослідження і розробки;
- розвивати наукові парки та трансфер технологій;
- запроваджувати ключові показники ефективності для керівників наукових установ;
- продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору;
- забезпечити виконання умов асоційованої участі України у програмі «Еразмус+» та на 50% збільшити кількість заявок українських учасників у межах відкритих конкурсів програми «Горизонт Європа».
За інформацією МОН
