Роботодавцю не завжди потрібно переносити дату звільнення, якщо останній день трудових відносин припав на вихідний. Дату визначають з урахуванням підстави припинення трудового договору та правил обчислення відповідного строку
Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року
Якщо останній день трудових відносин припадає на вихідний
Сам по собі вихідний день не є універсальною забороною для припинення трудових відносин. Водночас важливо розрізняти дату припинення трудового договору та день, коли роботодавець фактично здійснює кадрові й розрахункові дії.
За загальним правилом ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення повинен:
- видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми;
- провести розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП.
На вимогу працівника також вносять належні записи до трудової книжки, яка зберігається у працівника.
При цьому ст. 116 КЗпП містить важливу норму: якщо працівник у день звільнення не працював, належні йому суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.
Тобто вихідний день сам по собі не означає автоматичного перенесення дати звільнення.
Як визначити дату припинення строкового трудового договору
Тут є важливий нюанс. Стаття 241-1 КЗпП встановлює: якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважають найближчий робочий день.
Тому при припиненні строкового трудового договору роботодавець має правильно визначити, коли закінчується строк його дії.
Держпраці окремо роз’яснювала ситуацію, коли закінчення строкового договору припадає на вихідний день: необхідні кадрові дії та розрахунок рекомендують провести напередодні, щоб не допустити продовження трудових відносин на невизначений строк.
Отже, твердження «якщо дата припала на суботу — зазначаємо суботу як дату звільнення» не можна автоматично застосовувати до всіх випадків.
Що робити роботодавцю
Перед оформленням звільнення потрібно насамперед визначити:
- Підставу припинення трудового договору. Наприклад:
- за власним бажанням;
- за угодою сторін;
- у зв’язку із закінченням строку договору;
- з ініціативи роботодавця;
- з інших підстав, передбачених ст. 36 КЗпП та іншими законами.
- Яка саме дата є юридичною датою припинення трудових відносин. Не можна механічно переносити її лише тому, що вона припала на суботу чи неділю.
- Коли працівник фактично працює за графіком. Вихідний день конкретного працівника не обов’язково припадає на суботу чи неділю. За змінного режиму роботи вихідні дні визначає графік роботи.
Коли проводити остаточний розрахунок
Всі належні працівнику суми виплачують в день звільнення (ст. 116 КЗпП).
Це, зокрема, може бути:
Якщо працівник не працював у день звільнення, закон передбачає спеціальний порядок: кошти виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Тому правило «якщо день звільнення припав на вихідний — усі дії обов’язково потрібно провести напередодні» не є універсальним.
Яку дату зазначати у трудовій книжці
До трудової книжки вносять:
Водночас Інструкція № 58 встановлює загальне правило: днем звільнення вважають останній день роботи.
Це положення слід застосовувати з урахуванням чинного порядку ведення трудових книжок, за яким паперова трудова книжка зберігається у працівника.
Які правила діють під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану застосовують спеціальні правила Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX).
Зокрема, роботодавець може звільнити працівника з власної ініціативи під час тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. У такому разі датою звільнення буде перший робочий день після закінчення відповідного періоду (ст. 5 Закону № 2136-IX). Є винятки для відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до трьох років.
Водночас під час воєнного стану не застосовують положення КЗпП щодо заборони роботи у вихідні та святкові дні, що також впливає на організацію роботи підприємства.
Важливий висновок для роботодавця
Не варто керуватися правилом: «Якщо дата звільнення припала на вихідний — автоматично переносимо її на п’ятницю».
Так само не можна вважати, що будь-яке звільнення у вихідний день автоматично є незаконним.
Спочатку роботодавець має визначити підставу припинення трудового договору та правильно обчислити дату його припинення. Після цього — виконати вимоги ст.ст. 47 і 116 КЗпП щодо наказу, повідомлення працівника та остаточного розрахунку.
Підсумовуючи, роботодавцю варто пам’ятати:
- вихідний день сам по собі не означає автоматичної заборони на припинення трудових відносин;
- дату звільнення не можна механічно переносити лише тому, що вона припала на вихідний;
- спочатку потрібно визначити підставу припинення трудового договору, а потім — правильно обчислити дату його припинення;
- особливо уважно слід визначати дату при припиненні строкового трудового договору, звільненні під час відпустки або тимчасової непрацездатності та під час воєнного стану.
Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook
