Види декларацій: хто та в які строки має їх подавати
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Бухгалтерію для бюджету та ОМС» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року
Які види декларацій існують
Законодавство передбачає три основні види декларацій.
Щорічна декларація
Щорічну декларацію подають особи, які продовжують виконувати функції держави або місцевого самоврядування, а також особи, які припинили таку діяльність у попередньому році.
Строк подання — з 1 січня до 31 березня включно року, наступного за звітним. Декларація охоплює період з 1 січня до 31 грудня попереднього року та, за загальним правилом, містить відомості станом на 31 грудня.
При заповненні документа в Реєстрі необхідно обрати відповідну позначку:
- «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;
- «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування» — якщо декларацію подають наступного року після звільнення.
Декларація при звільненні
Подають протягом 30 календарних днів із дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Вона охоплює період, який не був відображений у раніше поданих деклараціях, і містить інформацію станом на останній день перебування особи на відповідній посаді. Відлік строку починається з дня, наступного за днем припинення діяльності.
У випадках, передбачених законодавством, декларацію при звільненні не подають. Зокрема, це правило діє, якщо особу протягом установленого строку призначили або обрали на іншу посаду, яка також передбачає обов’язок декларування.
Декларація кандидата на посаду
Декларацію кандидата на посаду подає особа, яка претендує на посаду, що передбачає обов’язок декларування.
Як правило, її подають після визначення особи переможцем конкурсу, але до призначення або обрання на посаду. Декларація охоплює попередній календарний рік. Спеціальні закони можуть встановлювати інші строки та особливості її подання.
Якщо кандидат уже подав щорічну декларацію за відповідний звітний період, повторно подавати декларацію кандидата на посаду, як правило, не потрібно.
Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані
Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ПСЗ) не є окремим видом декларації — це додатковий захід фінансового контролю (ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII).
Обов’язок подати повідомлення виникає, якщо сам суб’єкт декларування:
- отримав дохід;
- придбав майно;
- здійснив разовий видаток, а розмір доходу, видатку або вартість придбаного майна перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного року.
У 2026 році 50 прожиткових мінімумів становлять 166 400 грн. Отже, повідомлення подають, якщо відповідна сума перевищує цей розмір.
ПСЗ необхідно подати особисто протягом 10 календарних днів із моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку — через персональний електронний кабінет у Єдиному державному реєстрі декларацій. Паперову копію до НАЗК не подають.
Хто подає повідомлення
Обов’язок подавати ПСЗ поширюється не на всіх суб’єктів декларування, а лише на:
- службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище;
- суб’єктів декларування, посади яких пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.
Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.
Суб’єкт декларування подає повідомлення лише щодо власного доходу, видатку або майна. Про зміни в майновому стані членів сім’ї окремо не повідомляють. Водночас суб’єкт декларування, який подав ПСЗ, все одно має зазначити відповідні відомості у щорічній декларації за той звітний період, у якому відбулася суттєва зміна.
Важливо пам’ятати
Декларація містить не лише інформацію про заробітну плату та інші доходи. У ній також відображають відомості про:
- нерухомість;
- транспортні засоби;
- цінне рухоме майно;
- корпоративні права;
- цінні папери;
- грошові активи;
- банківські рахунки;
- фінансові зобов’язання;
- видатки та правочини — у випадках і за умов, визначених законом.
Перед поданням декларації варто перевірити:
- інформацію в державних реєстрах;
- банківські довідки;
- документи про майно;
- відомості щодо членів сім’ї.
Несвоєчасне подання декларації чи повідомлення, їх неподання або зазначення недостовірних відомостей може стати підставою для проведення перевірки та притягнення особи до встановленої законом відповідальності.
Джерело: пресслужба Херсонського апеляційного суду
