Освітній омбудсмен пояснила, що роботодавець не може вимагати від педагога залишати безпечне місце та йти до закладу освіти під час повітряної тривоги. Запізнення через тривогу є поважною причиною, а перебування в укритті не є прогулом без поважних причин
Оклади педагогів із 1 вересня: приклади розрахунку
Освітній омбудсмен повідомила про випадки, коли педагогів змушують йти до закладу освіти під час повітряної тривоги, щоб вони були на робочому місці на момент початку робочого дня та одразу після завершення тривоги приступили до виконання посадових обов’язків.
Такі вимоги неприпустимі. Роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце під час повітряної тривоги, оскільки це ставить під загрозу його життя та здоров’я.
Якщо працівник запізнився на роботу через повітряну тривогу, це не є підставою для дисциплінарної відповідальності, адже загроза життю та здоров’ю є поважною причиною.
Як зазначає Мін'юст, законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі. Їх оцінюють з огляду на обставини, які об’єктивно перешкоджають працівнику з’явитися на роботі та не залежать від нього.
Відсутність на робочому місці під час повітряної тривоги є поважною причиною, якщо вона припадає на час тривоги та охоплює час, необхідний для переміщення до укриття і повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину відсутності. Така відсутність також є обґрунтованою, якщо в закладі немає обладнаного укриття, де працівник може безпечно виконувати свої обов’язки.
Увага: КМУ ухвалив постанову «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092, яка запровадила червоний і жовтий рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу. Для закладів освіти порядок дій працівників не змінився.
Нормативне врегулювання
Право на здорові й безпечні умови праці належить до основних трудових прав працівників (ст. 2 КЗпП).
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, яка становить явну небезпеку для його життя, або працювати в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці (ст. 153 КЗпП).
Суб’єкти господарювання мають розробляти та затверджувати план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єкти господарювання з чисельністю працівників до 50 осіб, крім об’єктів підвищеної небезпеки, — інструкцію щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації (ст. 130 КЦЗУ).
Як зазначає Мін'юст, роботодавець не має права вимагати від працівника працювати в умовах, небезпечних для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.
Посадових осіб роботодавця можуть притягнути до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці (ст. 41 КУпАП) або до кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 ККУ), якщо роботодавець не вжив заходів для безпеки працівників під час повітряної тривоги і це завдало шкоди життю чи здоров’ю людей.
У разі таких вимог працівник може звернутися до профспілки, Держпраці або подати заяву до Національної поліції.
Східне міжрегіональне управління Держпраці також роз’яснювало, чи є відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги поважною причиною.
Роботодавець має визначити алгоритм дій або правила поведінки працівників у надзвичайних ситуаціях. Якщо такого документа немає, працівники мають діяти за загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану.
Отже, перебування працівника в укритті під час повітряної тривоги є поважною причиною відсутності на робочому місці та не вважається прогулом без поважних причин.
Щодо осіб, відповідальних за укриття закладу освіти
Поза освітнім процесом укриттям закладу освіти можуть користуватися всі люди, а не лише учасники освітнього процесу. Тому відповідальна за укриття особа має забезпечувати та контролювати доступ до нього.
Як зазначає Мін'юст, посадових осіб, які не забезпечили доступ людей до захисних споруд, можуть притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність передбачає:
- за незабезпечення доступу до укриття — штраф від 1700 до 3400 грн;
- за порушення умов експлуатації укриттів — від 2550 до 5100 грн, а за повторне порушення протягом року — до 8500 грн;
- за невиконання вимог ДСНС — від 3400 до 6800 грн.
ДСНС уповноважена складати протоколи про такі адміністративні правопорушення та розглядати відповідні справи.
Кримінальна відповідальність. Якщо недопуск до укриття або його неналежний стан призвели до травмування чи загибелі людей під час повітряної тривоги, винним може загрожувати позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Для обслуговування захисних споруд створюють формування цивільного захисту
Для обслуговування та експлуатації захисних споруд створюють об’єктові формування цивільного захисту або призначають відповідальних осіб. Такі формування створює балансоутримувач — власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, тобто засновник закладу освіти. Це передбачає розділ VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579.
Об’єктові формування цивільного захисту створюють суб’єкти господарювання, де працює понад 50 осіб і які мають транспортну, будівельну, комунальну, медичну, пожежну чи іншу спеціальну техніку (Порядок утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затверджений постановою КМУ від 09.10.2013 № 787; далі — Порядок). Оскільки заклади освіти, як правило, не мають необхідних умов і техніки, безпосередньо створювати такі формування в них неможливо.
До формувань цивільного захисту на добровільній основі призначають працівників суб’єктів господарювання, які досягли 18 років, мають повну цивільну дієздатність і за станом здоров’я можуть виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджують попередні та періодичні медичні огляди (п. 7 Порядку).
Працівників призначають відповідно до укладеного трудового договору на підставі рішення про утворення формувань цивільного захисту. Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюють у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначають окремими наказами їх керівників.
Заходи з питань цивільного захисту у громаді мають бути належним чином організовані та не можуть здійснюватися педагогами з порушенням їхніх трудових прав та гарантій.
