Суспільно корисні роботи: кого можуть залучити та скільки платитимуть

Оклади педагогів із 1 вересня: приклади розрахунку

Що таке суспільно корисні роботи

Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 13.07.2011 № 753 (далі — Порядок № 753) визначає суспільно корисні роботи як види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану.

Вони проводяться для:

• виконання робіт оборонного характеру;
• ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру та їх наслідків;
• задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань і сил цивільного захисту;
• забезпечення функціонування національної економіки;
• забезпечення життєдіяльності населення.

При цьому такі роботи не можуть бути пов'язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку. Як правило, йдеться про роботи та послуги, які не потребують спеціальної професійної підготовки. Тобто суспільно корисні роботи — це не спосіб забезпечити приватне підприємство безоплатною робочою силою.

Хто може запровадити трудову повинність

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт самостійно або із залученням:

• місцевих державних адміністрацій;
• Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• органів місцевого самоврядування (п. 4 Порядку № 753).

Якщо військова адміністрація діє, вона приймає рішення у формі відповідного акта. Якщо військової адміністрації немає, рішення приймає військове командування.

Суспільно корисні роботи можуть ініціювати військове командування та/або військові адміністрації. Якщо роботи ініціює військова адміністрація, вона узгоджує їх виконання з відповідним військовим командуванням.

Важливо: підприємство або його керівник не можуть самостійно запровадити трудову повинність.

Що саме має бути в рішенні

Рішення про запровадження трудової повинності — це не загальне розпорядження «залучити людей до суспільно корисних робіт».

Порядок № 753 передбачає, що в ньому зазначають, зокрема:

• обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб;
• критерії їх відбору — за віком, професією, спеціальністю у разі потреби;
• перелік груп, бригад або загонів та їх орієнтовна чисельність, якщо вони утворюються;
• вид і перелік суспільно корисних робіт;
• межі території та транспортні маршрути або організація доставки до місця роботи;
• найменування об'єктів, де виконуватимуться роботи;
• місце та час збору осіб;
• строк виконання робіт;
• посадові особи, відповідальні за інформування, оповіщення та збір;
• замовник суспільно корисних робіт;
• інші питання, які сприятимуть виконанню таких робіт.

Тобто до моменту оформлення людини на роботу має існувати визначена правова та організаційна основа її залучення.

Хто може бути замовником

Це один із моментів, який часто трактують неправильно.

У рішенні про запровадження трудової повинності визначають замовника суспільно корисних робіт — підприємство, установу або організацію, де працюватимуть залучені особи.

Отже, Порядок № 753 прямо використовує конструкцію: замовник суспільно корисних робіт — підприємство, установа або організація.

Саме цей суб'єкт визначається у рішенні та надалі організовує виконання робіт у межах визначених завдань. Водночас не можна ототожнювати поняття «замовник суспільно корисних робіт» і «будь-який роботодавець, який захотів залучити людину». Приватне підприємство не може самостійно оголосити роботу «суспільно корисною» і таким чином запровадити для працівників трудову повинність. Потрібне відповідне рішення, у якому таке підприємство, установу або організацію визначили замовником.

Кого можуть залучити

До суспільно корисних робіт можуть залучати працездатних осіб, у тому числі тих, хто не підлягає призову на військову службу, якщо за віком і станом здоров’я вони можуть працювати в умовах воєнного стану.

Порядок № 753 передбачає, зокрема, такі категорії:

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, у тому числі внутрішньо переміщені;
• працівники підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану, — за погодженням із керівниками, якщо вони не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих навчальних закладів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
• ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, які є незайнятими працездатними особами;
• особи, які отримують державну підтримку у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору за програмою «Точка опори».

Водночас із загального правила виключаються, зокрема, працездатні особи, які залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану для виконання робіт оборонного характеру, а також особи, залучені до здійснення заходів національного спротиву.

Якщо людина вже працює

Важливо: працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств можуть бути залучені до суспільно корисних робіт за погодженням із керівником та у порядку переведення.

На час виконання суспільно корисних робіт за працівником зберігають попереднє місце роботи (посаду). Тобто залучення до таких робіт не означає звільнення людини з її основного місця роботи.

Однак роботодавець не може просто усно сказати: «Завтра йдете виконувати суспільно корисні роботи». Для цього потрібні відповідна правова підстава, погодження у випадках, передбачених Порядком № 753, і належне оформлення трудових відносин.

Чи потрібен трудовий договір

Так. Пункт 5 Порядку № 753 встановлює: з кожною із зазначених осіб укладають строковий трудовий договір.

Отже, суспільно корисні роботи передбачають трудові відносини, а не виконання громадянином певного обов’язку без оформлення.

Для кадрового оформлення потрібно врахувати, зокрема:

• правову підставу для залучення;
• рішення про запровадження трудової повинності;
• визначення замовника;
• укладення строкового трудового договору;
• наказ (розпорядження) про оформлення трудових відносин;
• для працівника функціонуючого підприємства — оформлення переведення у встановленому порядку;
• визначення роботи, яку виконуватиме особа;
• облік робочого часу та виконаної роботи;
• нарахування і виплату заробітної плати.

Кого не можна залучати до суспільно корисних робіт

Пункт 6 Порядку № 753 забороняє залучати до суспільно корисних робіт:

• малолітніх дітей;
• дітей віком від 14 до 15 років;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• вагітних жінок — якщо виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Крім того, при визначенні можливості залучення конкретної особи необхідно враховувати її вік, стан здоров'я та передбачені Порядком обмеження.

Хто оповіщає та організовує залучення

Оповіщення, збір і комплектування груп працездатних осіб безпосередньо забезпечує військове командування.

Йому сприяють, зокрема:

• сільські та селищні голови;
• керівники підприємств;
• житлово-експлуатаційні підприємства;
• навчальні заклади тощо.

Військове командування також здійснює заходи щодо:

• реєстрації та обліку залучених осіб;
• проведення інструктажу, у тому числі з питань техніки безпеки;
• забезпечення засобами індивідуального захисту та робочим інструментом;
• планування та обліку обсягів виконаних робіт, виробництва продукції та надання послуг.

На залучених осіб поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як установі підготуватися до зими 2026—2027

Покроковий алгоритм

Які роботи можна виконувати

Види суспільно корисних робіт визначають військове командування або військові адміністрації разом із відповідними органами влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку, наведеного в додатку до Порядку № 753.

До нього належать, зокрема:

• ремонтно-відновлювальні роботи;
• розбір завалів;
• розчищення залізничних колій та автомобільних доріг;
• будівництво захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів;
• ремонт і будівництво житлових приміщень;
• підтримання у готовності захисних споруд;
• вантажно-розвантажувальні роботи;
• сільськогосподарські роботи;
• допомога населенню, зокрема особам з інвалідністю, дітям, людям похилого віку та хворим;
• організація забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали внаслідок бойових дій;
• роботи із забезпечення сталого функціонування об'єктів підвищеної безпеки;
• роботи, пов'язані з підтриманням громадського порядку;
• благоустрій територій та водойм;
• заготівля дров;
• ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.

Перелік має орієнтовний характер. За потреби військове командування або військові адміністрації можуть визначати й інші види суспільно корисних робіт з урахуванням конкретної ситуації.

Чи можна залучати людей до небезпечних робіт

Порядок № 753 встановлює спеціальні правила.

Організатори мають дотримуватися вимог законодавства про охорону праці.

До суспільно корисних робіт на:

• радіаційно або хімічно забруднених територіях;
• у районах виникнення небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб;
• у місцях розташування вибухонебезпечних предметів

можна залучати лише тих осіб, які надали письмову згоду на виконання таких робіт.

Щодо районів воєнних (бойових) дій Порядок № 753 встановлює окреме правило: рішення про запровадження суспільно корисних робіт у таких районах приймається з урахуванням ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Важливо: на необоронюваній місцевості не можна виконувати суспільно корисні роботи.

Чи оплачують суспільно корисні роботи

Так. Суспільно корисні роботи не є безоплатною працею.

Порядок № 753 встановлює різні правила оплати залежно від категорії особи, яку залучили до таких робіт.

Для працівників підприємств, які працюють в умовах воєнного стану

Працівникові оплачують роботу відповідно до умов оплати праці за професією (посадою), на яку його зарахували. При цьому розмір оплати не може бути нижчим за середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Для інших працездатних осіб

Особі оплачують роботу відповідно до умов оплати праці за професією (посадою), на яку її зарахували. За виконання норми праці розмір оплати не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату, що діє на дату нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці з урахуванням спеціальних правил воєнного стану.

Що означає «1,5 мінімальної заробітної плати»

Тут важливо не плутати граничний розмір фінансування із максимальною зарплатою працівника. Пункт 10 Порядку № 753 визначає граничний розмір фінансування основної та додаткової заробітної плати за рахунок коштів, передбачених цим Порядком. У загальному випадку такий розмір не може перевищувати 1,5 мінімальної заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці.

Для ветеранів війни граничний розмір фінансування становить до двох мінімальних заробітних плат.

Водночас Порядок № 753 передбачає ще одну спеціальну норму. Для осіб, які виконують суспільно корисні роботи у замовників, що провадять діяльність у:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Миколаївській;
• Одеській;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Чернігівській областях,

граничний розмір фінансування основної та додаткової заробітної плати може становити до двох мінімальних заробітних плат за повністю виконану норму праці.

Тому слід розрізняти мінімальну гарантію оплати праці та граничний розмір фінансування за рахунок відповідних коштів — це різні поняття.

Чи можуть залучати до суспільно корисних робіт пенсіонерів

Пункт 10 Порядку № 753 передбачає можливість залучення інших незайнятих працездатних осіб із числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема осіб пенсійного віку до досягнення ними 70 років.

Обов'язковими умовами є:

• згода особи;
• відсутність протипоказань за станом здоров'я.

Замовники суспільно корисних робіт у визначених областях, зокрема у Дніпропетровській, можуть залучати таких осіб до суспільно корисних робіт з урахуванням орієнтовного переліку.

Крім того, на всій території України таких осіб можуть залучати до:

• допомоги населенню, насамперед особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, які не можуть самостійно протидіяти несприятливим факторам;
• організації забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали внаслідок бойових дій.

Хто фінансує суспільно корисні роботи

Порядок № 753 передбачає декілька джерел фінансування.

Це можуть бути:

• кошти замовника суспільно корисних робіт;
• кошти місцевих бюджетів;
• благодійні внески або пожертвування;
• інші джерела, не заборонені законодавством.

Для окремих категорій осіб фінансування здійснюється також за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Йдеться, зокрема, про зареєстрованих безробітних, незайнятих ВПО та інших незайнятих застрахованих осіб, які відповідають визначеним Порядком № 753 умовам.

До таких категорій належать, зокрема:

• ветерани війни;
• особи, звільнені з військової служби;
• особи, які отримують підтримку за програмою «Точка опори»; а також
• визначені Порядком № 753 особи пенсійного віку до 70 років.

Чи потрібно укладати договір із центром зайнятості

Так, якщо для фінансування суспільно корисних робіт використовують кошти Фонду. Регіональний центр зайнятості та замовник суспільно корисних робіт, якого визначили у рішенні, укладають договір про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування.

Замовник також подає центру зайнятості відповідну довідку про те, як особи, з якими уклали строкові трудові договори, виконали суспільно корисні роботи. Тобто для використання коштів Фонду сторони мають пройти окрему процедуру. Сам статус суспільно корисних робіт не дає права на таке фінансування автоматично.

На що можна спрямувати кошти

Пункт 10 Порядку № 753 передбачає, що кошти можуть спрямовувати, зокрема, на:

• основну та додаткову заробітну плату;
• сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі в період тимчасової непрацездатності в межах строку дії строкового трудового договору;
• оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах строку дії такого договору;
• оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт і у зворотному напрямку — у разі потреби.

Чи зараховують період суспільно корисних робіт до страхового стажу

Так. Особа укладає строковий трудовий договір, а на неї поширюються вимоги законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За умови сплати ЄСВ цей період враховують відповідно до загальних правил пенсійного та соціального страхування.

Чи мають забезпечувати харчуванням осіб, які виконують суспільно корисні роботи

Порядок № 753 не гарантує безоплатного харчування всім особам, яких залучили до суспільно корисних робіт. Сам факт залучення до таких робіт не дає автоматичного права на безоплатне харчування. Конкретні умови залежать від організації та умов виконання робіт, а також джерел їх фінансування.

Який алгоритм залучення до суспільно корисних робіт

Алгоритм передбачає такі етапи:

1. Військове командування або військова адміністрація приймає рішення.
2. У рішенні визначають види робіт, територію, строки, кількість осіб та замовника.
3. Проводять оповіщення, збір і комплектування груп.
4. Визначають осіб, яких можуть залучити.
5. Укладають строковий трудовий договір.
6. Видають наказ про оформлення трудових відносин або переведення працівника.
7. Проводять інструктаж та забезпечують засобами праці й захисту.
8. Виконують роботи та ведуть облік робочого часу.
9. Нараховують заробітну плату та ЄСВ.
10. Виплачують заробітну плату та фінансують інші передбачені витрати.

Головне, що потрібно запам’ятати

Суспільно корисні роботи — це не безоплатна праця. Це особливий механізм тимчасової трудової діяльності в умовах воєнного стану з чітко визначеною законодавством процедурою.

Для залучення особи потрібні:

• законна підстава та відповідне рішення;
• визначений вид суспільно корисних робіт;
• визначений замовник;
• належне оформлення трудових відносин;
• строковий трудовий договір;
• визначена трудова функція та організація роботи;
• облік виконаної роботи;
• оплата праці;
• соціальне страхування та сплата ЄСВ;
• дотримання вимог охорони праці.

А якщо йдеться про працівника функціонуючого підприємства — необхідно також враховувати спеціальне правило щодо переведення та збереження попереднього місця роботи (посади).

Для роботодавця головне правило просте: не можна просто назвати певну роботу «суспільно корисною» і вимагати її виконання. Спочатку має бути передбачена законом процедура залучення, а вже потім — належне оформлення трудових відносин.

Для працівника головне знати: суспільно корисні роботи — це не «безкоштовна допомога», а трудова діяльність, яка має бути оформлена та оплачена відповідно до встановлених законодавством правил.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook