Мінвідновлення наказом від 14.09.2026 № 1947 виклало у новій редакції Настанову щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затверджену наказом від 20.03.2026 № 591 (далі — Настанова)
Оновлений документ визначає єдиний порядок аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії (крім визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування — на них ця Настанова не поширюється).
Крім того, Настанову можна застосовувати і при визначенні вартості будівництва об’єктів, які фінансують з інших (недержавних) джерел, якщо це прямо передбачає договір про закупівлю та/або договір підряду.
Зміни розробили на виконання постанови КМУ від 26.08.2026 № 1073 (яка внесла корективи до постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512) з метою приведення нормативної бази у відповідність до умов воєнного стану та підвищення якості розроблення кошторисної документації.
Готуємося до опалювального сезону 2026—2027
Сфера та поріг застосування (Тимчасовий режим до 01.08.2027)
Застосування оновленої Настанови є обов'язковим при визначенні вартості будівництва із залученням державних або бюджетних коштів залежно від кошторисної вартості проєктів:
- від 1,5 млн грн (з ПДВ): проведення аналізу цін за Настановою є обов'язковим у період до 01.08.2027;
- не перевищує 1,5 млн грн (з ПДВ): у період до 01.08.2027 порядок проведення аналізу цін визначає замовник самостійно у власному організаційно-розпорядчому документі;
- з 01.08.2027: спрощений поріг скасовують — Настанова стане обов'язковою для об’єктів будівництва, що належать до сфери застосування Настанови, незалежно від їх загальної кошторисної вартості.
Аналіз цін обов'язково здійснюють для проєктної документації на стадіях Проєкт та Робочий проєкт.
Категоризація ресурсів: ціноутворюючі та неціноутворюючі матеріальні ресурси
Настанова встановлює градацію матеріальних ресурсів за вартістю та спрощує вимоги до підтвердження цін для малоцінних позицій:
Категорія матеріальних ресурсів | Частка від загальної вартості матеріалів | Вимоги до аналізу цін та джерел інформації |
Ціноутворюючі ресурси | 60% | Потрібно не менше 3 цінових пропозицій від виробників, імпортерів або офіційних дистриб'юторів. Строк очікування відповіді на запит — не менше 5 робочих днів. Якщо постачальник не надав відповідь у 5-денний строк, факт надсилання запиту та відсутності відповіді фіксують в ЄДЕССБ, що є належним обґрунтуванням відсутності достатньої кількості пропозицій. |
Основні неціноутворюючі | 30%
(35% після 01.08.2027) | Достатньо не менше 1 цінової пропозиції (з даних виробників, сайтів, електронної системи закупівель чи баз даних). |
Дрібні неціноутворюючі | 10%
(5% після 01.08.2027) | Можна використовувати інформацію з будь-яких відкритих джерел; зазначати джерела у звіті необов'язково. |
При проведенні взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною неціноутворюючі ресурси становлять решту 40% загальної вартості та підтверджуються не менше ніж 1 ціновою пропозицією або первинними бухгалтерськими документами.
Технічні правила обробки цінових даних:
- валюта та ПДВ. Якщо ціну вказали в іноземній валюті, її перераховують за офіційним курсом НБУ на дату аналізу. Якщо постачальник не є платником податку, ціну приймають без ПДВ;
- поточна ціна. Визначають з урахуванням відпускної ціни, транспортних та заготівельно-складських витрат.
Нові формати цінових пропозицій та електронна звітність
У документ ввели та узаконили сучасні формати цінових даних:
- Публічна цінова пропозиція. Інформація про ціну, оприлюднена на вебсайті постачальника, яка дозволяє чітко ідентифікувати суб'єкт господарювання, товар, одиницю виміру, ціну та термін дії.
- Електронна цінова пропозиція. Відомості, внесені постачальником безпосередньо до бази даних цін в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) з накладенням КЕП.
- Звіт з аналізу цін. Створюють у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ і підписують КЕП. Паперову форму дозволяють лише у виняткових випадках (зокрема, за окремим рішенням Уряду про реалізацію проєкту без завантаження документів до ЄДЕССБ, а також для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування).
- Строк дії звіту. Становить не більше 3 місяців з дати складання. Важливо: втрата чинності звіту з аналізу цін не є самостійною підставою для обов'язкового коригування вже затвердженої проєктної документації.
Розподіл обов'язків між суб'єктами аналізу
Настанова чітко розмежовує, хто і на якому етапі здійснює аналіз цін:
- замовник. Проводить аналіз під час складання інвесторської кошторисної документації;
- підрядник. Здійснює аналіз, якщо розроблення проєктної документації покладається на нього договором, а також при підготовці актів приймання виконаних робіт (за динамічної ціни);
- учасник закупівлі / виконавець робіт за договором про закупівлю. Здійснює аналіз на етапі тендерної пропозиції та підготовки документів для укладення договору про закупівлю (за твердої договірної ціни).
Набрання чинності та перехідні положення:
- основна частина. Настанова набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення на порталі ЄДЕССБ (яке відбулося 15.09.2026);
- перехідна норма для учасників закупівель та виконавців робіт. Положення Настанови у частині учасників процедур закупівель та виконавців робіт за договорами про закупівлю (при застосуванні твердої договірної ціни) набирають чинності з 01.01.2027. Ці норми не стосуються замовників і підрядників — для них Настанова діє з дня оприлюднення на порталі ЄДЕССБ.
Джерело: наказ Мінвідновлення від 14.09.2026 № 1947, офіційний сайт Будстандарту
