Звільнення за угодою сторін: про що варто знати
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Бухгалтерію для бюджету та ОМС» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення

Оклади педагогів із 1 вересня: приклади розрахунку
Угода сторін є однією з найпоширеніших підстав припинення трудового договору (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП; далі — КЗпП). Ініціювати припинення трудового договору за цією підставою може як працівник, так і роботодавець.
Наприклад, працівник може ініціювати звільнення поданням роботодавцеві відповідної заяви, а роботодавець — через направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін.
Ініціативу щодо звільнення можна висловити й усно, оскільки законодавство не вимагає обов’язково оформлювати її письмово.
Основна умова звільнення за угодою сторін — домовленість між працівником і роботодавцем, яку доцільно зафіксувати документально.
Найбільш ефективним є фіксування згоди сторін в окремій письмовій угоді про припинення трудового договору.
У наказі про звільнення за угодою сторін, зокрема, зазначають:
- підставу звільнення з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП;
- дату звільнення, про яку домовилися сторони.
Працівника ознайомлюють з наказом під підпис.
Увага: у разі припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП законодавець не вимагає особливих процедур, таких як попередження про звільнення, виплата вихідної допомоги, 2-тижневе відпрацювання.
Джерело: офіційний сайт ФПУ
