Мінфін уніс зміни до правил реєстрації зобов’язань за капітальними видатками та оновив звітність про місцевий борг. Уряд затвердив порядок роботи з проєктами, які фінансуються за іноземними кредитами, залученими державою. Експерт пояснив, що ці зміни означають для громад, які положення стосуються органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів і комунальних підприємств та що варто врахувати в їхній роботі
Експерт проаналізував накази Мінфіну від 15.09.2026 № 486 (далі — наказ № 486) та від 07.10.2026 № 535 (далі — наказ № 535), а також постанову КМУ від 07.10.2026 № 1249 (далі — постанова № 1249).
Реєстрація зобов’язань за капітальними видатками
Мінфін уточнив правила реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань. Зміни стосуються:
- підготовки й реалізації публічних інвестиційних проєктів (ПІП);
- подання фінансових зобов’язань за капітальними видатками;
- оформлення електронних документів.
Для громад особливе значення має врахування договірних строків під час подання документів до Казначейства.
Зміни в порядку реєстрації бюджетних зобов’язань у Казначействі
Наказ № 486 змінює Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок).
У пункті 2.1 Порядку формулювання щодо реалізації інвестиційних проєктів замінили термінологією, яка охоплює підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій. Це узгоджує відповідне положення казначейської процедури з БКУ.
Важливо враховувати, якої саме норми стосується уточнення.
Йдеться про бюджетні програми із залученням державою кредитів від:
- іноземних держав;
- іноземних фінансових установ;
- міжнародних фінансових організацій.
Для таких програм Порядок передбачає спеціальну можливість узяття бюджетних зобов’язань у четвертому кварталі понад фактичні надходження відповідних кредитів. Вона застосовується за визначених умов, зокрема щодо завершення строку дії в поточному бюджетному періоді та наявності письмової згоди кредитора оплатити зобов’язання в першому кварталі наступного бюджетного періоду.
Тому саме використання назви «публічний інвестиційний проєкт» не дає розпоряднику права застосувати цей виняток. Вирішальними є джерело фінансування та виконання всіх умов відповідної норми.
Капітальні видатки: що змінюється при поданні фінансових зобов’язань
Для договорів за капітальними видатками п. 2.4 Порядку доповнили окремим положенням. Реєстр бюджетних фінансових зобов’язань і підтвердні документи потрібно подавати у встановлений цим пунктом строк з урахуванням передбачених договором строків поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Ця вимога стосується договорів за капітальними видатками загалом, зокрема тих, які виконуються в межах ПІП.
Водночас семиденний строк не є нововведенням наказу № 486. Перший абзац п. 2.4 Порядку вже передбачає подання документів протягом семи робочих днів від дати прийняття бюджетного фінансового зобов’язання до виконання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов’язанням. Нове положення прямо відсилає до цього строку та додає необхідність враховувати строки виконання капітального договору.
Для застосування цієї норми потрібно розрізняти бюджетне зобов’язання за договором і бюджетне фінансове зобов’язання щодо оплати. Підписання договору, виконання його окремого етапу та виникнення обов’язку сплатити кошти можуть відбуватися в різні дати.
Наприклад, договір реконструкції закладу освіти передбачає поетапне виконання й оплату робіт. У межах одного договору можуть послідовно виникати кілька бюджетних фінансових зобов’язань. Документи щодо кожного з них оформлюють відповідно до умов договору та подають за правилами п. 2.4 Порядку. Таку можливість передбачає п. 2.8 Порядку.
Отже, загальна дата завершення реконструкції сама по собі не визначає строк подання документів щодо кожного проміжного платежу. Розпорядник має враховувати конкретне фінансове зобов’язання, документи, які його підтверджують, і відповідні договірні умови.
Що уточнили у перевірці документів і заповненні реєстрів
Зміни до пункту 2.3 Порядку прямо охоплюють звіряння підтвердних документів із даними як Реєстру бюджетних зобов’язань, так і Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань.
Також уточнили порядки заповнення додатків до Порядку. Зокрема, опис графи «Примітка» Реєстру бюджетних зобов’язань розширили можливістю зазначати іншу інформацію, яка стосується відповідного бюджетного зобов’язання.
Це означає, що відомості в реєстрі потрібно перевіряти разом із договором, додатковими угодами та іншими підтвердними документами. Якщо змінили умови договору, відповідні уточнення слід урахувати й у документах, які подають до Казначейства.
Електронні документи: підпис, печатка та передбачений виняток
Пункт 3.1 Порядку доповнили вимогою щодо електронних документів, які підтверджують узяття бюджетного та бюджетного фінансового зобов’язання. Розпорядники подають їх із накладенням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки.
Для одержувачів бюджетних коштів, які є суб’єктами господарювання або організаціями, передбачили виняток: використання печатки відповідно до законодавства не є обов’язковим.
Тому при підготовці електронного пакета необхідно враховувати статус установи чи організації — розпорядник або одержувач бюджетних коштів. Виняток щодо печатки не слід автоматично поширювати на всіх учасників казначейського обслуговування.
На що звернути увагу громадам
Для розпорядників коштів місцевих бюджетів першочергове практичне завдання — перевірити договори за капітальними видатками, які перебувають на виконанні: строки поставки чи виконання робіт, етапність, умови оплати та документи, що підтверджують виникнення фінансових зобов’язань.
У проєктах, які реалізують поетапно, особливо важливо своєчасно передавати до бухгалтерії документи щодо:
- прийнятих робіт;
- поставленого обладнання; або
- змінених договірних умов.
Це дає можливість правильно визначити строк подання відповідного фінансового зобов’язання та підготувати узгоджений пакет документів.
Для громад зміни мають конкретне значення: умови капітального договору та документи для реєстрації фінансового зобов’язання потрібно розглядати разом. Саме на цьому етапі строки реалізації проєкту пов’язуються з процедурами його бюджетного виконання.
Увага: наказ № 486 передбачає набрання чинності з дня офіційного опублікування. Дату його розміщення на сайті Мінфіну — 05.10.2026 — слід відрізняти від дати офіційного опублікування, з якою пов’язане застосування змін.
Звітність про місцевий борг і гарантії
У бюджетній звітності про місцевий та гарантований борг відображатимуть планові обсяги залучення і погашення запозичень поряд із фактичними показниками. Окремо виділили зобов’язання за угодами про передачу коштів позики та договорами про субкредитування. Відповідні зміни передбачені наказом № 535.
Наказом № 535 у новій редакції виклали три форми бюджетної звітності:
- про стан місцевих боргів;
- про стан гарантованих Автономною Республікою Крим, обласними радами та територіальними громадами боргів;
- про надані місцеві гарантії.
Казначейство має організувати складання звітності за оновленими формами починаючи з місячного звіту за січень—грудень 2026 року. Сам наказ не встановлює для органів місцевого самоврядування окремого нового строку подання інформації.
План і фактичні операції показуватимуть окремо
У формах щодо місцевого та гарантованого боргу додали показники, які відображають:
- скільки кредитних коштів планується отримати протягом бюджетного періоду;
- яку суму запозичень або кредитів планується погасити протягом цього періоду.
Поруч залишаються дані про фактично отримані та погашені кошти. Таким чином, звітність показуватиме і заплановані операції, і їх виконання. У попередній редакції цих двох форм окремих граф для зазначених планових сум не було.
Приклад: громада планує залучити 10 млн грн, але на звітну дату отримала лише 4 млн грн. У звітності ці суми відображатимуться окремо. Так само розмежовуватимуться заплановане погашення та кошти, які вже повернули кредитору.
Що це дає для управління боргом
Це дасть змогу краще бачити, як виконується план запозичень і погашення боргу. Для фінансового органу важливо, щоб планові показники відповідали бюджетним рішенням і графікам фінансування, а фактичні — проведеним операціям.
На думку експерта, поєднання планових і фактичних показників корисне передусім для оцінювання реалістичності фінансових планів громади.
Наприклад, заплановане залучення кредиту ще не означає, що відповідні кошти вже доступні для оплати робіт. Якщо фінансування надходить пізніше, ніж очікувалося, фінансовому органу доцільно перевірити, як це впливає на графік реалізації проєкту та потребу в коштах місцевого бюджету.
Так само відхилення фактичного погашення від плану потребує пояснення. Воно може бути пов’язане зі зміною графіка, достроковим погашенням або іншими обставинами. Для управлінського рішення необхідно бачити причину відхилення та його вплив на наступні бюджетні періоди.
Окрема увага субкредитуванню
В оновлених формах передбачили окремі рядки для зобов’язань за угодами про передачу коштів позики та договорами про субкредитування.
Практична рекомендація експерта — вести за кожною такою угодою зрозумілий перелік фінансових умов:
- хто відповідає за повернення коштів;
- коли настають платежі;
- у якій валюті визначили зобов’язання;
- які витрати має забезпечити місцевий бюджет.
Це допоможе узгодити роботу фінансового органу, відповідального за проєкт підрозділу та комунального підприємства, якщо комунальне підприємство бере участь у відповідній схемі фінансування.
Передачу коштів позики та субкредитування виділили в окремі рядки
У всіх трьох формах додали рядки «у тому числі» для зобов’язань за угодами про передачу коштів позики та договорами про субкредитування. Вони деталізують відповідні загальні показники боргу або гарантій.
Це важливо для громад і комунальних підприємств, які отримують кредитне фінансування через такі угоди. При підготовці даних потрібно визначити, які саме зобов’язання виникають за договором, хто є позичальником і чи забезпечили їх місцевою гарантією.
Суми в рядках «у тому числі» вже входять до загального показника. Тому їх не потрібно повторно додавати до підсумку.
Борг громади, гарантований борг і гарантія — різні показники
Три форми описують різні сторони боргових зобов’язань.
Показник | Що він відображає |
Місцевий борг | Отримані й непогашені місцеві запозичення, які має повернути сама громада. |
Гарантований місцевий борг | Отримані й непогашені кредити суб’єктів господарювання, за якими громада надала місцеву гарантію. |
Надані місцеві гарантії | Гарантійні зобов’язання, платежі з їх виконання, повернення коштів підприємством та його прострочену заборгованість перед гарантом. |
Таке розмежування випливає з бюджетного законодавства та змісту відповідних форм.
Наприклад, кредит комунального підприємства під гарантію громади потрібно відрізняти від позики, яку отримала сама громада. Водночас гарантований кредит і гарантія за ним можуть стосуватися одного зобов’язання. Їх механічне додавання може призвести до подвійного врахування.
Важливо також розрізняти прострочений кредит підприємства перед кредитором і прострочену заборгованість підприємства перед громадою, яка вже виконала гарантію та очікує повернення коштів.
Користувачі системи мають доступ до Онлайн-помічника без обмежень за кількістю запитів.
Що варто перевірити громадам
Для підготовки узгоджених даних експерт пропонує місцевим фінансовим органам провести звірку з відповідним органом Казначейства та, за потреби, з комунальними підприємствами, адже підготовка до оновленої звітності — це нагода звірити ці дані з договорами та проведеними операціями.
Насамперед варто перевірити:
- залишки боргу та зобов’язань за кожним договором;
- відповідність планових показників актуальним бюджетним рішенням і графікам платежів;
- фактичні обсяги отримання та повернення коштів;
- узгодженість валютних сум і гривневих еквівалентів;
- повноту відомостей щодо субкредитування та місцевих гарантій.
Увага: це практичні рекомендації для організації роботи, а не додаткові вимоги наказу.
Як використати звітність під час бюджетного планування
Експерт рекомендує супроводжувати дані про борг коротким поясненням суттєвих відхилень:
- що змінилося;
- чому та які наслідки це матиме для бюджету громади.
Такий підхід особливо корисний під час підготовки бюджету на наступний рік. Він допомагає завчасно зіставити очікувані надходження позикових коштів із графіками робіт, а майбутні платежі з можливостями бюджету.
Якісна звітність має підтримувати конкретні рішення:
- своєчасно уточнити фінансовий план;
- узгодити графік реалізації проєкту;
- забезпечити виконання зобов’язань громади.
Новий порядок для ПІП, що фінансуються іноземними кредитами
Постановою № 1249 затвердили окремий обов’язковий порядок підготовки, фінансування, реалізації та моніторингу проєктів за кредитами, які держава залучає від іноземних держав та іноземних фінансових установ (далі — Порядок № 1249). Виконавцем прямо може бути орган місцевого самоврядування або комунальне підприємство з часткою громади понад 50%.
Постанову № 1249 опублікували в «Урядовому кур’єрі» від 10.10.2026 № 214, тому із цієї дати вона чинна.
Практичний наслідок для ОМС
Для громад принципово визначити, чи підпадає конкретне фінансування під Порядок № 1249. Йдеться про кредити, залучені державою, а не про всі зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. Порядок № 1249 також не поширюється на визначені п. 1 проєкти економічного і соціального розвитку, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Тому його вимоги не слід автоматично переносити на проєкти Світового банку, ЄІБ чи ЄБРР, які мають окреме нормативне регулювання.
Виконавцем за Порядком № 1249 може бути орган місцевого самоврядування. Також виконавцем може бути юридична особа, частка держави або територіальної громади у статутному капіталі якої перевищує 50% чи забезпечує право вирішального впливу на її господарську діяльність.
Якщо фінансується саме публічний інвестиційний проєкт, передумовою є його підготовка, оцінка та включення до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави за порядками, затвердженими постановою КМУ від 28.02.2025 № 527 (далі — постанова № 527). Це означає, що для такого фінансування потрібно перевірити проходження передбачених процедур і включення до державного портфеля. Самого перебування проєкту в портфелі громади недостатньо.
Як кошти передаються виконавцю
Мінфін укладає з виконавцем субкредитний договір або договір про передачу коштів. Ці договори мають різні фінансові наслідки:
Договір | Умови отримання коштів |
Про передачу коштів | Безповоротна передача виконавцю, який не є суб’єктом господарювання. |
Субкредитний | Надання коштів із зобов’язанням повернути їх, сплатити передбачені платежі та використати за цільовим призначенням. |
Для ОМС можливий як механізм безповоротної передачі, так і субкредитування. Конкретні умови визначають відповідні договори. Тому при їх опрацюванні потрібно чітко з’ясувати, чи виникає обов’язок повернення коштів, хто його виконує та які платежі передбачені.
Що потрібно врахувати комунальному підприємству
Перед укладенням субкредитного договору Мінфін оцінює фінансовий стан підприємства. У випадках, передбачених законодавством, воно також подає рішення АМКУ щодо нової державної допомоги.
Пункт 18 Порядку № 1249 забороняє укладати субкредитний договір із суб’єктом господарювання, який має визначену цим пунктом заборгованість.
Зокрема, йдеться про:
- прострочені зобов’язання за державними, місцевими, гарантованими або бюджетними кредитами;
- заборгованість із погашення раніше отриманих позик у фінансових установах; чи
- податковий борг перед державним або місцевим бюджетом.
Підприємство також сплачує плату за надання коштів позики та надає майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань. Ці умови потрібно враховувати при оцінці вартості фінансування та спроможності підприємства виконувати договір.
Які строки встановили для договорів і запитів на кошти
Порядок № 1249 визначає три строки, важливі для виконавця.
Дія | Строк |
Опрацювання проєкту договору та повідомлення Мінфіну про погодження або обґрунтовані зауваження | 10 робочих днів |
Розгляд Мінфіном запиту виконавця на вибірку коштів і поданих документів | 10 робочих днів |
Розгляд та усунення виконавцем зауважень Мінфіну до запиту | 3 робочі дні |
«Вибірка коштів» означає отримання коштів кредиту відповідно до договорів. Для цього виконавець подає Мінфіну запит і необхідні документи та відповідає за їхню повноту і правильність.
Якщо зауважень немає, Мінфін готує запит від імені України та передає його кредитору. Тому десятиденний строк розгляду Мінфіном не означає, що протягом цього самого часу кошти вже надійдуть виконавцю. Строки фінансування потрібно планувати з урахуванням усієї процедури та умов договорів.
Витрати, моніторинг і завершення проєкту
Для нагляду за використанням коштів можуть залучати банк-агент. Якщо його залучили, комісії та інші пов’язані платежі сплачує виконавець.
Реалізацію ПІП здійснюють за правилами постанови № 527, а завершальну оцінку — відповідно до постанови КМУ від 11.02.2026 № 189. Також враховують умови міжнародних угод і договорів конкретного проєкту.
Для врегулювання звітності, моніторингу та оцінювання Мінфін, виконавець та/або координаційний орган можуть укладати додаткові угоди.
До погодження фінансування громаді чи підприємству варто перевірити весь перелік своїх зобов’язань:
- повернення коштів;
- платежі;
- забезпечення;
- закупівлі;
- звітність.
Це допоможе оцінити не лише обсяг коштів для проєкту, а й ресурси, необхідні для його виконання.
Важливо розрізняти джерела фінансування
Порядок № 1249 не поширюється на визначені ним проєкти, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Для проєктів Світового банку, ЄІБ, ЄБРР та інших МФО, які охоплює постанова КМУ від 27.01.2016 № 70, застосовують окремий порядок.
Крім того, у визначеннях кредиту та кредитора постанови № 1249 прямо виключили Кредитну установу для відбудови — KfW.
Тому перший крок для громади — встановити, хто залучає кредит і хто є кредитором. Від цього залежить, за якими правилами готувати проєкт, оформлювати фінансування та організовувати його реалізацію.
Ще раз коротко про вимоги Порядку № 1249:
- ПІП із зазначеним вище фінансуванням має пройти підготовку й оцінку за постановою № 527 та бути включений до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави — пункт 1.
- ОМС як виконавець отримує кошти на підставі договору про передачу коштів, який укладається з Мінфіном; для комунального підприємства застосовується субкредитний договір — пункти 2, 14–19.
- Проєкт договору потрібно опрацювати протягом 10 робочих днів — пункт 17.
- Для вибірки коштів виконавець подає Мінфіну запит і підтвердні документи. Мінфін розглядає їх протягом 10 робочих днів, а зауваження необхідно усунути протягом трьох робочих днів — пункти 21–22.
- Якщо залучається банк-агент, його комісії та пов’язані платежі сплачує виконавець — пункт 23.
- Для комунального підприємства перешкодою є прострочена заборгованість за кредитами, місцевими гарантіями, бюджетними кредитами або податковий борг — пункт 18.
- Звітність, моніторинг та оцінка можуть деталізуватися окремою угодою між Мінфіном, виконавцем і координаційним органом — пункти 24–26.
Порядок не застосовують до проєктів Світового банку, ЄІБ, ЄБРР та інших МФО, які регулюються окремою постановою КМУ № 70.
Для громад принципово визначити, чи підпадає конкретне фінансування під Порядок № 1249. Йдеться про кредити, залучені державою, а не про всі зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування.
Виконавцем за Порядком № 1249 може бути орган місцевого самоврядування. Також виконавцем може бути юридична особа, частка держави або територіальної громади у статутному капіталі якої перевищує 50% чи забезпечує право вирішального впливу на її господарську діяльність.
Якщо фінансується саме публічний інвестиційний проєкт, передумовою є його підготовка, оцінка та включення до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави за порядками, затвердженими постановою № 527. Це означає, що для такого фінансування потрібно перевірити проходження передбачених процедур і включення до державного портфеля. Самого перебування проєкту в портфелі громади недостатньо.
Джерело: Децентралізація
