За прогнозом НБУ, інфляція у 2026 році пришвидшиться до 12,5%, а з наступного року почне знижуватися: до 7,3% наприкінці 2027 року та до 5% у 2028 році. Реальний ВВП цього року скоротиться на 0,4%, у 2027 році зросте на 0,4%, а у 2028 році – на 2,2%.
Як індексувати зарплату: алгоритм
Нацбанк опублікував жовтневий Інфляційний звіт із детальним аналізом та прогнозом макроекономічної ситуації. Прогноз ґрунтується на припущенні про виконання Україною зобов’язань за програмами співпраці з міжнародними партнерами, які надаватимуть фінансову підтримку в необхідних обсягах. Важливими технічними припущеннями прогнозу також є поліпшення логістики із середини 2027 року та поступове зниження безпекових ризиків наприкінці прогнозного горизонту. Прогноз враховує наслідки вже завданих російськими атаками руйнувань, проте ризики подальших втрат залишаються високими.
У найближчі місяці інфляція зростатиме, але у 2027 році почне знижуватися
Споживча інфляція у 2026 році пришвидшиться до 12,5%. Подорожчання пального та наслідки руйнувань виробничої й логістичної інфраструктури і надалі підвищуватимуть витрати бізнесу та впливатимуть на ціни через прямі й вторинні ефекти. Крім того, ціновий тиск посилюватиметься на тлі очікуваного розширення бюджетних стимулів наприкінці року.
У 2027 році прогнозується зниження інфляції до 7,3%, а у 2028 році — до цілі 5%. Інфляційний тиск поступово слабшатиме в міру вичерпання ефектів від подорожчання пального, а також сповільнення темпів зростання зарплат в умовах стриманої економічної активності. Вагомий вплив матимуть і заходи монетарної політики НБУ.
Упродовж липня – жовтня 2026 року НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 16,5%, щоб підтримати привабливість заощаджень у гривні, обмежити тиск на валютному ринку та зберегти інфляційні очікування під контролем. НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на вплив слабшої економічної активності на інфляційні процеси.
Посилення обстрілів обмежує потенціал економіки та стримує економічне відновлення
За прогнозом НБУ, реальний ВВП у 2026 році знизиться на 0,4%. Наслідки масштабних руйнувань виробничої, енергетичної та логістичної інфраструктури лише частково компенсуються нарощуванням фіскальних стимулів наприкінці року.
Втрати економічного потенціалу стримуватимуть економічне відновлення й у 2027–2028 роках. Водночас прогноз НБУ передбачає зростання реального ВВП у 2027 році на 0,4% завдяки нарощуванню державних інвестицій в оборонну промисловість та відновленню критичної інфраструктури. У 2028 році зростання економіки може пришвидшитися до 2,2% на тлі пожвавлення споживчого попиту, збільшення врожаїв та активізації приватних інвестицій у міру зниження безпекових ризиків.
Дефіцит робочої сили зберігатиметься, а зростання зарплат, попри сповільнення, триватиме
В умовах послаблення економічної активності попит бізнесу на працівників знизився, однак загальний брак робочої сили зберігається через мобілізаційні та міграційні процеси. У прогнозі НБУ припускається, що чистий відплив населення у 2026–2027 роках становитиме близько 0,2 млн осіб щороку. Водночас у 2028 році припускається чисте повернення мігрантів (близько 0,1 млн осіб) у міру зменшення безпекових ризиків та поліпшення економічної ситуації.
Структурний дефіцит кадрів і надалі підтримуватиме зростання зарплат, хоча його темпи поступово сповільнюватимуться. Очікується, що реальні заробітні плати у 2026 році зростуть на 11,4%. Водночас у 2027–2028 роках їхнє зростання сповільниться до 4–5% на рік.
Обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та нарощування міжнародних резервів
Прогноз НБУ передбачає зростання дефіциту бюджету (без урахування грантів у доходах) до близько 35% ВВП у 2026 році та близько 37% у 2027 році. Надалі очікується його поступове скорочення – до 20% ВВП у 2028 році.
Ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету залишатиметься міжнародна допомога. Очікується, що у 2026 році Україна отримає близько 50 млрд дол. США прямого бюджетного фінансування, а у 2027–2028 роках – понад 52 млрд дол. США та 44 млрд дол. США відповідно. Крім того, припускається надходження коштів у межах оборонної складової програми Ukraine Support Loan: понад 32 млрд дол. США цього року та 37 млрд дол. США наступного року.
Завдяки міжнародній підтримці міжнародні резерви перевищуватимуть 62 млрд дол. США наприкінці 2026 та 2027 років, а у 2028 році становитимуть близько 57 млрд дол. США.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем.
Наслідки посилення атак рф на бізнес та інфраструктуру
Інтенсифікація російських атак на підприємства та інфраструктуру разом із блокадою портів призвели до різкого гальмування економічної активності та посилення цінового тиску. За оцінками НБУ, сукупний негативний ефект цих подій у III-IV кварталах 2026 року призведе до того, що реальний ВВП у 2026 році буде на 1,9 в. п. нижчим, ніж міг би бути за їх відсутності, а річна інфляція – на 0,7 в. п. вищою. Втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть 6,6 млрд дол. США насамперед за рахунок скорочення експорту сільськогосподарської продукції. Негативні наслідки обстрілів для економічної активності та цінової динаміки відчуватимуться й у 2027 році.
Посилення інфляційного тиску потребуватиме від НБУ збереження достатньо жорстких монетарних умов для підтримання привабливості заощаджень в гривні та збереження контрольованості інфляційних та курсових очікувань. Головним завданням залишатиметься забезпечення стійкого сповільнення інфляції до цілі 5%, водночас під час ухвалення рішень НБУ враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.
Як великі дані та ШІ допомагають ухвалювати рішення з монетарної політики
Великі дані та штучний інтелект суттєво розширили аналітичні можливості НБУ в умовах безпрецедентної невизначеності, спричиненої повномасштабною війною та її наслідками. Альтернативні дані дали змогу НБУ компенсувати недостатність та затримки офіційної статистики, а аналіз новин і синтетичні опитування – оперативніше виявляти зміни настроїв економічних агентів.
Водночас експертне судження залишається важливим елементом аналітичної роботи: НБУ звіряє нові індикатори з офіційними даними, інтегрує їх у процес ухвалення рішень лише через макроекономічний прогноз та зберігає контроль над даними й моделями. Поєднання нових технологій та експертних суджень дає змогу раніше виявляти ознаки економічних шоків, зберігати послідовність монетарної політики та ефективніше комунікувати свої рішення.
За інформацією НБУ
