ФПУ роз’яснила, скільки днів відпустки без збереження зарплати можуть брати працівники під час воєнного стану та які норми законодавства визначають її тривалість
Облік забезпечення відпусток працівників: як вести позабалансовий облік на субрахунку 055
У період дії воєнного стану можна надавати відпустку без збереження заробітної плати за різними підставами і на різний термін. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) встановлює особливий порядок надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
1. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96-ВР; ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX).
Відпустку без збереження заробітної плати за цією підставою роботодавець може надати:
- на будь-який строк, але лише в період дії воєнного стану;
- працівникам будь-якої категорії;
- на підставі заяви працівника.
Така відпустка потребує згоди обох сторін, тому роботодавець має право відмовити працівнику в її наданні.
Із 19.07.2022 працівники мають право на новий вид безоплатної відпустки.
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Таку відпустку надають згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.
Відпустку без збереження заробітної плати за цією підставою надають: тривалістю не більше 90 календарних днів у період дії воєнного стану.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, однак загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.
Роботодавець надає таку відпустку:
- виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджує довідка;
- в обов’язковому порядку за заявою працівника.
Роботодавець не може відмовити працівнику в наданні цієї відпустки.
Виходячи із умов її надання, працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи».
У разі повернення працівника, який перебуває у зазначеній відпустці на територію України, виходячи із умов її надання, особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки.
2. Під час воєнного стану певні категорії працівників зберігають право на відпустки без збереження заробітної плати, які роботодавець зобов’язаний надавати за їхнім бажанням відповідно до ст. 25 Закону № 504. Ця стаття визначає тривалість таких відпусток.
3. Також під час воєнного стану працівники зберігають право на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 504. За сімейними обставинами та з інших причин роботодавець може надати працівнику таку відпустку на строк, який сторони визначили за взаємною згодою, але не більше 30 календарних днів на рік.
Працівник подає заяву на таку відпустку, а роботодавець вирішує, чи надати її. При цьому роботодавець має право відмовити працівнику.
4. Окрім того, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати:
- на час загрози поширення епідемії, пандемії;
- на час необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством;
- у разі виникнення загрози збройної агресії проти України;
- у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
Роботодавець на прохання працівника може надавати йому таку відпустку без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 504.
Джерело: офіційний сайт ФПУ
