Обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток встановлені частиною третьою статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Так, тривалість щорічних відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, на які має право працівник за один робочий рік.
Фахівці Мінсоцполітики роз’яснили, що обмеження не поширюється на випадки, коли працівнику надається щорічна основна відпустка за поточний робочий рік і невикористана відпустка за минулий робочий рік. Адже невикористану частину щорічної відпустки потрібно надати працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Закон не визначає терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не забороняє надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Із листа Мінсоцполітики від 08.07.2019 № 793/0/204-19
