Другий сенат Конституційного Суду України розглянув на пленарному засіданні справу щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП, якою визначено заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника.
Він:
- визнав її конституційною, адже ця заборона поширюється на усі трудові правовідносини без виключення, у т. ч. і на ситуацію коли з працівником укладено контракт на визначений строк;
- зіслався на рішення від 09.07.1998 № 12-рп/98, в якому зазначено «умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (стаття 9 Кодексу законів про працю України)».
Отже, якщо з працівником укладено контракт на визначений строк і останній день трудових відносин за таким контрактом припадає на день його хвороби, звільняти такого працівника заборонено.
Нагадаємо, за постановою Верховного суду від 26.12.2018 у справі № 640/498/17-ц (провадження № 61-5428св18) зроблено висновок, що така заборона (звільнення у день хвороби) не поширюється на строковий трудовий договір оскільки звільнення не є за ініціативою роботодавця — закінчення строкового трудового договору відсутнє серед підстав звільнення за ініціативою роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП).
