За підсумованого обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб:
- тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (ч. 1 ст. 59 КЗпП);
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як 42 год. (ст. 70 КЗпП).
Окрім цього, частина друга статті 59 КЗпП забороняє призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд.
Дотримуватись цих норм при розробленні графіків роботи (змінності) вимагає пункт 7 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138. Вони не підлягають державній реєстрації, адже носять рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер.
Фахівці Мінсоцполітики вважають, що ці методрекоментації необов’язково застосовувати, та й стаття 61 КЗпП не містить застережень щодо дотримання при підсумованому обліку робочого часу вимог статей 59 та 70 КЗпП. Тож вони стверджують, що при підсумованому обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого безперервного відпочинку можна скоротити.
Із листа Мінсоцполітики від 02.10.2019 № 1436/0/206-19
