Мінекономіки роз’яснило, як укласти трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Запитання

Коментар Мінекономіки

Що таке ТДНЧ?

На відміну від звичайного трудового договору, трудовий договір із нефіксованим робочим часом (передбачає виконання роботи за нестандартних умов праці:

• роботодавець надає та оплачує роботу;
• працівник виконує роботу лише за її наявності.

ТДНЧ використовують, якщо роботодавцеві потрібно залучити до праці осіб на нерегулярній основі для виконання тих чи тих робіт, які мають непостійний, але повторюваний характер.

Роботодавець на власний розсуд визначає:

• необхідність та час, коли залучати працівника до роботи за ТДНЧ;
• обсяг роботи залежно від господарських потреб

Які є обмеження щодо ТДНЧ?

1. Максимальний час залучення до роботи не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу — 40 годин на тиждень.

2. Кількість базових днів — не може перевищувати шість днів на тиждень;

3. Кількість ТДНЧ в одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

4. Роботодавець, який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного ТДНЧ.

Під час визначення допустимої кількості ТДНЧ до загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець, необхідно включати, зокрема, й ті ТДНЧ, які він укладе. Наприклад, якщо у роботодавця перед укладенням ТДНЧ працює 36 працівників за звичайними трудовими договорами, він може укласти чотири ТДНЧ. Адже в цьому разі загальна чисельність працівників становитиме 40 осіб ((36 + 4) × 10% = 4).

Водночас за визначення частки 10% не можна заокруглювати кількість працівників, які можуть працювати за ТДНЧ, до більшого цілого числа. Наприклад, якщо загальна кількість трудових договорів, стороною яких є роботодавець становить 17 осіб, він може укласти лише один ТДНЧ ((17 + 1) × 10%=1,8). Адже, щоб укласти два ТДНЧ, загальна кількість трудових договорів має становити щонайменше 20 (20 × 10% = 2).

Закон регламентує максимальні межі встановлення базових годин і днів у ТДНЧ. Тож сторони мають повну свободу встановлювати ці інтервали в межах максимальних норм, наприклад:

• три дні на тиждень по 12 годин на день (загалом 36);

або

• п’ять днів на тиждень по 8 годин на день (загалом 40 годин).

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, яку можна встановити у ТДНЧ — не менше 32 годин на місяць

Як укласти ТДНЧ?

Під час прийняття працівника на роботу трудовий договір обов’язково укладають у письмовій формі, в т. ч. за ТДНЧ. Однак у період дії воєнного стану сторони визначають форму трудового договору за згодою (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Тож під час воєнного стану письмова форма ТДНЧ — не обов’язкова.

Водночас, щоб запобігти виникненню трудових спорів, Мінекономіки рекомендує фіксувати у ТДНЧ у письмовій формі:

1) спосіб і мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який має бути достатнім для того, щоб працівник своєчасно почав виконувати свої обов’язки;

2) спосіб і максимальний строк, коли працівник має повідомити, що готовий приступити до роботи, або відмовитися від її виконання;

3) базові години та дні, тобто інтервали, коли працівник має працювати обов’язково;

4) розмір оплати праці поза межами базових днів або годин;

5) додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за потреби)

Як оплачувати роботу за ТДНЧ?

Роботу за ТДНЧ оплачують винятково за час, коли залучали працівника до роботи. Якщо впродовж місяця у роботодавця не було потреби залучати працівника до роботи, встановлюють мінімальні гарантії з оплати його праці.

Роботу поза межами базових днів і годин оплачують у розмірі, що визначили в ТДНЧ.

Якщо працівник виконував роботу поза межами базових днів і годин, але загальний час його роботи не перевищує нормальної тривалості робочого часу, що визначили у договорі, цю роботу оплачують у розмірі, що визначили в договорі.

Якщо фактична кількість годин, які працівник відпрацював, перевищує 40 годин на тиждень, різницю між фактичною кількістю відпрацьованих годин та нормальною тривалістю робочого часу оплачують у подвійному розмірі

Які підстави для розірвання ТДНЧ?

Вичерпний перелік підстав для припинення або розірвання трудового договору визначають статті 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП.

У ТДНЧ можна встановлювати додаткові підстави для його припинення, які мають бути пов’язані зі здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру. Законодавство не визначає цих причин, однак вони мають бути об’єктивними та обґрунтованими