Підпишіться на Telegram-канал 
Неочевидні ризики бухгалтера: як зняти з себе зайву відповідальність
Не допускається звільнення з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП України):
- вагітних жінок;
- жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку);
- одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка:
- не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдову;
- іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Крім того, варто звернути увагу на те, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.
Джерело: офіційний сайт Держпраці
