Водночас можлива ситуація, коли й іншим працівникам військових адміністрацій слід подати декларацію. Такими особами є:
- державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування (пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», далі – Закон), які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, у простої, або з якими призупинено дію трудового договору, та які працевлаштовані у військовій адміністрації;
- особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України (пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), поліцейські (пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), які відряджені до військової адміністрації;
- інші декларанти, які до працевлаштування / відрядження у військову адміністрацію були і залишаються декларантами за іншими посадами / статусами, визначеними в ст. 3 Закону.
Працівники військових адміністрацій, які здійснюють функції представників влади та/або виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, та є декларантами за іншою посадою/правовим статусом, набувають дуального (подвійного) статусу декларанта.
Увага! Вищезазначені правила поширюються й на начальників військових адміністрацій.
НАЗК звертає увагу, що у разі утворення військової адміністрації для здійснення повноважень відповідної ради (сільської, селищної, міської, районної чи обласної) депутати таких рад продовжують перебувати у статусі «депутата міської ради» і продовжують бути декларантами, хоч можуть і не здійснювати відповідні повноваження.
Важливо
Опублікована вище інформація є чинною станом на дату публікації, може оновлюватися відповідно до змін законодавства та/або доповнюватися на основі запитів користувачів. НАЗК радить орієнтуватися на роз’яснення, викладені у Базі знань НАЗК, адже саме тут вони систематично оновлюються та є найактуальнішими.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
