◀️ НОВАЦІЇ В КАЗНАЧЕЙСЬКОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ▶️
У жовтні зростання державного боргу продовжилось
Зокрема:
- за жовтень держборг збільшився на 1,5% в гривні (+ 71,8 млрд. грн.), у валютному еквіваленті збільшився на 2% (+2,7 млрд. дол.). Невелике укріплення середнього офіційного курсу гривні проти долара у жовтні (на 5 копійок) зумовило серед інших факторів менші темпи зростання держборгу у гривні, ніж у валютному еквіваленті;
- на приріст держборгу за місяць вплинули, насамперед, залучення чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС та запозичення на ринку ОВДП;
- загалом у жовтні внутрішній державний борг збільшився на 2,1% (+32,2 млрд. грн.), тоді як зовнішній виріс на 1,2% (+39,6 млрд.грн.).
Через значний неринковий дефіцит бюджету держборгу суттєво зріс від початку війни
З 28.02.2022 державний борг збільшився у гривневому еквіваленті на 81,6% (+2 228,3 млрд. грн.), у валютному – на 46,1% (+43 млрд. дол.).
Основний приріст державного боргу з початку війни зумовлюється зовнішніми запозиченнями
У борговій структурі зовнішній держборг збільшився до 68% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) – 70,7% (65,1%).
Через високі ставки залучення ОВДП видатки на обслуговування держборгу потроху зростають
Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу у січні – жовтні склали 187,5 млрд. грн. (8 % всіх видатків загального фонду з початку року проти 6,3% за аналогічний період минулого року). При цьому 79% видатків на обслуговування державного боргу за 10 місяців початку року – це внутрішній державний борг (ОВДП).
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України Данило Гетманцев зазначив, що боргове навантаження залишається значним. Вже наступного місяця держборг ймовірно перевищить позначку 5 трлн. грн., збільшившись з початку війни на 2,3 трлн. грн. (за підсумками року орієнтовно до 90% ВВП). Держборг зростає через необхідність покриття дефіциту бюджету воюючої країни.
Данило Гетманцев зауважив, що у широкому розумінні дефіцит покривається за рахунок:
- ОВДП (військових облігацій);
- грантів від США та пільгових кредитів/гарантій від ЄС;
- урядів дружніх країн;
- МФО.
Попри їх пільговий характер (наприклад, відсутність відсотків за користування макрофінансовою допомогою ЄС) це все ж запозичення, які лягають тягарем на державний борг. Тому для зменшення боргового навантаження програмою з МВФ передбачено продовження реструктуризації основної частини зовнішнього боргу (перед Паризьким клубом, тримачами єврооблігацій, ВВП-варантів). За необхідності Мінфін у своєму розпорядженні має також всі інструменти для реструктуризації частини внутрішнього державного боргу у частині ОВДП у власності Національного банку.
Джерело: Telegram-канал Данила Гетманцева
