Окреслюємо межі відповідальності уповноваженої особи та керівника
Закон «Про адміністративну процедуру» набрав чинності 15 грудня 2023 року. Він впроваджує нові загальні правила взаємодії адміністративних органів з громадянами і бізнесом. Це один з законів, який в історії України чекав ухвалення понад 20 років. Його почали розробляти у 1998 році.
Закон «Про адміністративну процедуру», зокрема:
- запроваджує рамкове регулювання принципів та правил поведінки органів влади у відносинах з громадянами та бізнесом;
- підвищує правовий захист осіб та забезпечує законність, визначеність та передбачуваність усіх дій органів влади;
- розширює можливості осіб у їх взаємодії з державою;
- закріплює права та обов’язки учасників адміністративного провадження, тощо.
Також, один із важливих планів на наступний рік - прийняття урядового законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» № 10161 від 18.10.2023. Цей законопроєкт дозволить запрацювати ЗАП на повну силу.
Що передбачає Закон «Про адміністративну процедуру»
1. Для громадян та бізнесу:
- право звертатися до різних органів влади за загальною процедурою, незалежно від запитуваної послуги;
- право бути вислуханим у разі загрози прийняття негативного (відмовного) рішення: законом передбачено можливість подати додаткові пояснення, документи чи інші докази, уточнити інформацію;
- право на участь у розгляді справи у разі можливого негативного рішення щодо неї;
- залучення заінтересованих осіб, законні інтереси яких зачіпаються в межах адмінпровадження. Справи розглядатимуть за принципом «жодних рішень без вас про вас»;
- доступ учасників провадження до матеріалів справи (крім відомостей, які захищені законом);
- можливість усунення недоліків заяви зі збереженням первинної дати її подання.
2. Для державних органів:
- більш ефективний спосіб адміністративного оскарження: можливість досудового врегулювання справи завдяки колегіальному розгляду скарг (у тому числі із можливістю залучення громадськості);
- врегулювання механiзмiв вiдкликання або визнання недійсним рiшення, в тому числі щодо видачі дозволів, тощо;
- можливість уникнути конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб. Передбачені механізми відводу та самовідводу;
- обов’язок виправити свої помилки. Адміністративний орган, який допустив помилку і виявив це, повинен виправити її, не чекаючи надходження скарги чи позову;
- самостійний збір відомостей та інформації. Адмінорган не може вимагати від особи надати документи та інформацію, якими володіє він сам або інші органи влади;
- обов'язкове обґрунтування негативного рішення. У разі відмови у задоволенні заяви або прийняття іншого відмовного рішення, адмінорган зобов'язаний аргументувати мотиви такої вiдмови, обтяження та пояснити порядок його оскарження;
- зменшення бюрократії. Відомості, які вже є у державних реєстрах, будуть отримуватись у процесі міжвідомчої взаємодії без зайвих довідок.
Джерело: офіційний сайт Мін'юсту
