У випадках, передбачених статтею 25 Закону “Про відпустки”, за заявою працівника відпустка без збереження зарплати надається в обов’язковому порядку.
Статтею 26 Закону “Про відпустки” передбачено надання відпустки без збереження зарплати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Водночас статтею 84 КЗпП передбачено, що у разі встановлення Кабміном карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін – 15 календарних днів.
Таким чином згідно норм законодавства надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівників (статті 25, 26 Закону «Про відпустки», ст. 84 КЗпП) за їх бажанням, а не з ініціативи роботодавця.
Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити написати його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати є протиправними.
За матеріалами Держпраці
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
