1 млн грн на одного потерпілого – Президент підписав закон про автострахування

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Бухгалтерію для бюджету та ОМС» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення

Голова держави підписав законопроєкт про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

1 млн грн на одного потерпілого – підписано закон про автотранспортне страхування

Бюджетна звітність: зміни від Мінфіну

З метою узгодження з положеннями Директиви 2009/103/ЄС і врахування передових світових практик у сфері автотранспортного страхування положеннями законопроєкту пропонується: 

  • підвищити рівень захисту потерпілих в дорожньо-транспортних пригодах осіб: 
  • поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу. Наразі ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю становить 320 000 грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 000 грн на одного потерпілого, але не більше 800 000 грн на одну страхову подію;
  • упродовж двох років після введення Закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб до 1 мільйона гривень на одного потерпілого та 20 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;
  • упродовж чотирьох років після року вступу України до Європейського Союзу пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб, до не менше ніж 52 мільйони гривень на одну потерпілу фізичну особу та 258 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб, – до не менше ніж 52 мільйони гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих;
  • розширити перелік видів транспортних засобів, на які розповсюджується обов’язок укладення договору ОСЦПВ;
  • запровадити оперативне здійснення гарантійних виплат потерпілим особам із фондів МТСБУ у випадках, пов’язаних із неплатоспроможністю страховика, який здійснює діяльність з ОСЦПВ. Відповідно до норм чинного Закону виплати за страховиків, які визнані банкрутами чи ліквідовані здійснюються лише у разі недостатності коштів та майна неплатоспроможних страховиків, тобто не раніше завершення провадження у справі про банкрутство, яке триває роками;
  • запровадити пряме врегулювання у всіх випадках дорожньотранспортних пригод, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до страховика, з яким укладено договір ОСЦПВ;
  • вдосконалити механізм здійснення страхової виплати у разі заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю (встановлення інвалідності) та/або життю потерпілих осіб шляхом запровадження механізму ануїтетних виплат (регулярних послідовних страхових виплат);
  • запровадити порядок розрахунок розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу до стану, який існував до дорожньотранспортної пригоди та здійснення такої виплати на СТО;
  • поширити дію страхового покриття за договором ОСЦПВ на пасажирів транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до вимог, встановлених Директивою 2009/103/ЄС;
  • запровадити підходи, які відповідатимуть Директиві 2009/103/ЄС, до формування вартості договору ОСЦПВ:
  • запровадити вільне ціноутворення шляхом самостійного визначення страховиками тарифної політики, що наддасть можливість, зокрема, визначення «справедливої ціни» з урахуванням персональної історії кожного страхувальника щодо безаварійної експлуатації транспортного засобу або наявності збитків у попередніх періодах страхування;
  • заборонити встановлення франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) у договорах ОСЦПВ, що дозволить отримувати виплату потерпілим у повному розмірі;
  • запровадити сплату страхової премії одним платежем;
  • підвищити якість обслуговування клієнтів та сприяти впровадженню електронних технологій:
  • зменшити строк розгляду заяви про здійснення страхової виплати з 90 до 60 днів з дня подання заяви про здійснення страхової виплати;
  • скасувати максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду шляхом складення Європротоколу (з метою скорочення кількості випадків оформлення ДТП за участю працівників Національної поліції України, що відповідає європейській практиці);
  • забезпечити можливість обміну електронними листами (вимогами, заявами) між страховиком (МТСБУ) та страхувальником і потерпілою особою під час укладання та виконання договору ОСЦПВ;
  • поступово відмовитися від укладання договорів ОСЦПВ у паперовій формі та перехід до укладання відповідних договорів виключно в електронній формі;
  • врегулювати питання подвійного страхування (наявності у страхувальника двох договорів ОСЦПВ) шляхом законодавчого визначення вимог щодо припинення дії попереднього укладеного договору ОСЦПВ з дати набрання чинності нового договору;
  • встановити вичерпний перелік документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.

Джерело: проєкт Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 8300 від 22.12.2022

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Премія до Дня місцевого самоврядування: як нарахувати

Премія до Дня місцевого самоврядування — це премія до свята, яке згідно з Указом Президента України «Про День місцевого самоврядування» від 25.11.2000 № 1250/2000 святкують щороку 7 грудня. У структурі заробітної плати цю премію відносимо до інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Чим врегульована премія до Дня місцевого самоврядування, у якому розмірі та кому її виплачують, коли її враховувати чи не враховувати під час розрахунку середньої зарплати розглянемо детальніше
30

Норми тривалості робочого часу на 2027 рік

Таблиці з нормами тривалості робочого часу на 2027 рік для п’ятиденного та шестиденного робочого тижня — у статті. Підготували для вас два варіанти таблиць: з урахуванням воєнного стану та без нього.
47

Облік забезпечень за виплатами працівникам: як організувати їхній позабалансовий облік

У бухгалтерському обліку бюджетних установ субрахунок 055 «Забезпечення розпорядників бюджетних коштів за виплатами працівникам» тривалий час залишається «білою плямою». Переважна більшість бюджетних установ не відображає накопичені зобов'язання за невикористаними відпустками працівників на цьому субрахунку, обмежуючись лише касовим та фактичним нарахуванням відпускних у момент виходу працівника у відпустку. Однак з 01 січня 2027 року створення такого позабалансового забезпечення стає прямою вимогою НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам»
46

Як вести касові операції: практичні поради

Попри активне використання безготівкових розрахунків, касові операції залишаються актуальними для бюджетних установ. Розглянемо, як вести касу в 2026 році: які форми застосовувати, як правильно оприбутковувати готівку, які документи оформлювати та які граничні суми встановлені для розрахунків готівкою
24218

Доплата бухгалтеру за збільшення обсягу робіт: коли можлива

У штаті установи головний бухгалтер та дві посади бухгалтера. Однак усю роботу виконує один бухгалтер, який працює на 1,5 ставки. У статті розповідаємо, чи можна встановити йому доплату та як оформити це
21116

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді