Учора, 19.12.2024, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІХ.

Закон вносить зміни:
- до Господарського процесуального кодексу;
- Цивільного процесуального кодексу;
- Кодексу адміністративного судочинства.
Суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Законом визначено процедури:
- подачі цієї заяви;
- розгляду її судом;
- подачі звіту про виконання судового рішення;
- розгляду його судом та прийняття відповідного рішення.
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (60560–121120 грн).
Цей штраф, як правило, стягуватимуть коли звіт про виконання судового рішення не подано або суд не приймає такий звіт.
Уклали трудовий договір із сумісником: за якими правилами відобразити в Додатках Д5 та Д1, коли донараховувати ЄСВ до мінімальної бази, як показати нараховані доходи в Додатку 4ДФ до Розрахунку
Стаття присвячена питанням видів державного контролю за фінансово-господарською діяльністю органів місцевого самоврядування. Дізнаєтеся також як ревізори готуються до ревізії та отримаєте поради як підготуватися до зустрічі з ревізорами і на які моменти господарської діяльності звернути увагу.
Експерт допоможе розібратися, коли, кому та як надавати компенсацію за невикористані відпустки. На прикладах розберемося в особливостях розрахунку компенсації за невикористані відпустки, її нарахуванні та оподаткуванні
Відкриття та закриття рахунків актуально на початку та в кінці року, а також в процесі реорганізації або утворення бюджетної установи. Тримайте зразки заяви про відкриття та закриття рахунків.
Кожен знає: основні засоби, що перебувають на балансі в установі та активно експлуатуються, можуть зношуватися, старіти морально, чи втрачати потужність. Тобто вони втрачають ознаки, за якими їх в бухобліку визнавали активом. У такому разі в керівника установи з’являється повне право ухвалити рішення про ліквідацію таких об’єктів основних засобів, продаж чи передачу без оплати іншій бюджетній установі тощо. А у бухгалтера – потреба відобразити в обліку вибуття основних засобів