Реальні зміни у працевлаштування для людей з інвалідністю з 2026 року: що обіцяє Уряд

Посадові оклади за ЄТС 2026: таблиці + підказки

Мінсоцполіти повідомило, що Україна системно трансформує політику щодо працевлаштування людей з інвалідністю.

Ключова мета — створити умови, в яких кожна людина, яка хоче і може працювати, отримає таку можливість.

«Наш пріоритет — не формальні звіти, а реальні зміни: забезпечити людям з інвалідністю не лише право на роботу, а й можливості та підтримку для працевлаштування», — наголосила Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

За статистикою, в Україні з близько 3 мільйонів людей з інвалідністю працевлаштовані лише 420 тисяч. Це трохи більше ніж 16%, тоді як у країнах ЄС цей показник перевищує 50%. Така ситуація вимагає комплексних змін — як у нормативній базі, так і у ставленні суспільства та роботодавців.

1 січня 2026 року набере чинності Закон України від 15.01.2025 № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі — Закон № 4219), який:

• поширює 4% квоту на працевлаштування людей з інвалідністю на всі сфери, включно з держорганами;
• змінює підхід до визначення можливостей праці — замість того щоб фокусуватися на обмеженнях, визначає лише ті види робіт, що можуть зашкодити здоров’ю або безпеці;
• впроваджує соціальний супровід для людей з інвалідністю на робочому місці — держава буде фінансувати адаптацію середовища та колективу.

Норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю — 2026

Як виконати?

Окрема увага — заміна адміністративних штрафів на цільовий внесок.

Роботодавець матиме вибір:

• працевлаштовувати людей з інвалідністю;

або

• сплачувати зменшений внесок до спецфонду, з якого фінансуватимуться програми підтримки працевлаштування.

«Цей механізм не каральний, а мотиваційний. Ми спростили оплату і зробили її прозорою — щоб роботодавець розумів, на що йдуть кошти», — пояснила Оксана Жолнович.

Також Закон № 4219 передбачає:

• пільговий розрахунок квоти (1 працівник з інвалідністю 1 групи зараховується як двоє);
• компенсацію роботодавцям у випадку зниженої продуктивності;
• розширення держпідтримки для бізнесів, що створюють робочі місця.

За словами Оксани Жолнович, вся ця система базується на індивідуальному підході — від реального оцінювання функціонування людини до підбору потрібних послуг.

«Людина з інвалідністю — повноправний учасник суспільства. Ми змінюємо підходи, щоб кожен мав можливість реалізувати себе й отримати гідну підтримку», — резюмувала Міністр.