Як повідомлялося раніше, КзпП та Закон “Про відпустки” доповнено новим видом відпустки — відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи за бажанням працівника надаються, зокрема, сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Так нам прокоментувала юрист - Ольга Догадіна, провідний експерт Експертус Кадри.
Так нам прокоментував Олександр Денисенко, член Центральної експертно-перевірної комісії Державної архівної служби України.
Під час карантину багато працівників установ та організацій перебували у відпустці за власний рахунок, хворіли. Тож маєте звернути увагу на фактично відпрацьований працівниками час, коли надаєте їм щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.
Щорічну основну відпустку на прохання працівника і з дозволу роботодавця можна ділити на частини. Але за умови, що основна безперервна її частина складатиме не менше 14 календарних днів.
Що робити якщо працівник, наприклад, відмовляється використовувати другий рік поспіль надане йому Конституцією (ст.45) та Законом №504 право на відпочинок (щорічну відпустку)?
