Обмеження на роботу за сумісництвом

Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюють постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»від 03.04.1993 № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.1993 № 43.

Як перевести сумісника на основне місце роботи

Усі працівники мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Передумовою для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади.

Названі нормативно-правовові акти встановлюють, що керівники державних підприємств, їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності.

⚡️ ІЗ 01.09.2021 ОФОРМЛЮЙТЕ ДОКУМЕНТИ ПО НОВОМУ

• ДЕТАЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ ВІД ЕКСПЕРТА

Водночас усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до законодавства не є сумісництвом. Згідно з переліком робіт, які не є сумісництвом, інша робота, яка виконується, якщо на основній роботі у працівника неповний робочий день і відповідно до цього він одержує неповний оклад (ставку), а оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи, не є сумісництвом.

За даними, наведеними в запитанні, працівник має 0,5 ставки за основною посадою завідуючем бібліотеки і 0,25 ставки художнього керівника в будинку культури. Отже, за дотримання зазначених умов ця робота не є сумісництвом.