Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. На практиці кількість днів щорічної основної відпустки для всіх працівників і для педагогів рахують по-різному. Звернімося до нормативних актів.
Якщо працівник звільняється, йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки — працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Якщо звільняється керівний, педагогічний, науковий, науково-педагогічний працівник, спеціаліст закладу освіти, який до звільнення пропрацював не менш як 10 місяців, грошову компенсацію виплачують за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної тривалості (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Калькулятор днів щорічної відпустки
Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам затверджений постановою КМУ від 14.04.1997 № 346 (далі — Порядок № 346). Абзац 2 пункту 6 Порядку № 346 конкретизує, що якщо працівник до звільнення пропрацював менш як 10 місяців, компенсацію виплачують пропорційно відпрацьованому часу:
| Тривалість відпустки, днів | Кількість днів відпустки за місяць роботи |
| 56 | 5,6 |
| 42 | 4,2 |
| 28 | 2,8 |
Мінсоцполітики рекомендує підраховувати дні щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу за механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у постанові КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 (лист від 24.06.2011 № 208/13/116-11). Тобто прив’язувати розрахунок днів відпустки до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. Мінсоцполітики радить визначити кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів загалом за рік, і одержаний результат помножити на кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником за робочий період, наприклад:
24 ÷ (365 – 11) × 49 ≈ 3,32.
Результат заокруглити до цілого числа — 3 к. дн.
Приклади розрахунку днів щорічної відпустки вихователя
Експерт у своїй статті розбирає на прикладах. як рахувати кількість днів щорічної основної відпустки вихователю залежно від того, чи він працював кілька повних місяців, менше або більше 10 місяців.
ПРИКЛАД 1. Вихователь пропрацював кілька повних місяців
Вихователь до звільнення працював з 01.04.2023 по 30.06.2021, тобто три місяці. Порахувати кількість днів відпустки пропорційно відпрацьованому часу легко:
5,6 × 3 = 16,8.
Заокруглюємо результат — 17 к. дн.
ПРИКЛАД 2. Вихователь пропрацював кілька місяців і днів
Вихователь працював з 29.03.2023 по 04.07.2023, тобто повних три місяці «з хвостиком». Переведіть кількість відпрацьованих днів у неповних місяцях — березні (3 к. дн.) і липні (4 к. дн.) у величину місяця:
3 ÷ 30 = 0,1;
4 ÷ 30 ≈ 0,13;
5,6 × 3 + 0,1 + 0,13 ≈ 17,03.
Результат заокруглюємо до 17 к. дн.
Перевіримо результат простішим способом. З 29 березня по 29 червня — три повних місяці, за яких працівник заробив 5,6 × 3 = 16,8 (к. дн.).
З 30 червня по 4 липня — 5 к. дн.:
5 ÷ 30 ≈ 0,16;
16,8 + 0,16 = 16,96, тобто 17 к. дн.
ПРИКЛАД 3. Вихователь пропрацював більше 10-ти місяців
Вихователь працював у дитсадку з 17.06.2022 по 30.04.2023, тобто повних 10 місяців і 13 днів. Виплачуйте компенсацію при звільненні за щорічну основну відпустку з розрахунку повної тривалості — 56 к. дн.
Тривалість та оплата відпустки педагогів під час воєнного стану
Міністерство освіти та науки видало лист від 12.06.2023 р. № 1/8371-23, в якому пояснило норми обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток під час воєнного стану. Обчислення здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі – Порядок) та проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (пункт 2 Порядку). При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім виплат, зазначених у пункті 3 Порядку, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, грошова винагорода за сумлінну працю педагогічних працівників.
У пункті 7 Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
При цьому слід зазначити, що у зв’язку з воєнним станом в країні відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 2136-IX) святкових неробочих днів у період з 24.03.2022 до дня закінчення воєнного стану немає.
Для обчислення оплати за час відпустки працівникам, які знаходилися тривалий час у простої, необхідно користуватися нормами абзаців шостого і сьомого пункту 2 Порядку.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Тобто, період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки). Отже, працівникам, які були на простої менше року (до прикладу, 8 місяців), розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток буде фактично відпрацьований за ці 12 місяців період – 4 місяці. Розрахунок у цьому випадку здійснюється як зазначено у пункті 7 Порядку.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку:
«Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду».
Отже, працівникам, які були на простої 12 і більше місяців, у яких відсутній розрахунковий період, для розрахунку беремо місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної заробітної плати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
