В даній статті розглянуто сутність поняття престижність праці, розмір грошової надбавки за неї, механізм затвердження видатків для її фінансування місцевим самоврядуванням.
Звіт про вакансії за новою формою № 3-ПН: два способи + два зразки Що таке престижність праці
Головним драйвером розвитку будь-якої галузі економіки України є не що інше, як мотивована праця зайнятих трудових ресурсів. В ринковій економіці мотивація працівника на пряму залежить від розміру грошової винагороди за кількість і якість затраченої праці. Кон’юнктура ринку праці об’єктивно визначає професії на які існує платоспроможний попит. Наприклад: ІТ-спеціалісти, фінансисти, маркетологи, лікарі та інше.
Відповідно попит на ринку праці перерозподіляє трудові ресурси з менш привабливих секторів економіки (складні умови праці, низька оплата праці, відсутність соціального пакета та інше) на користь тих секторів, які є привабливими за рахунок високих заробітних плат, комфортних умов праці, соціальним пакетом та іншими корпоративними благами. І такий порядок речей в поведінці економічного агента на ринку праці є абсолютно нормальним.
Закони ринку праці не завжди сприятливо впливають на розвиток соціальної сфери держава. До такої сфери потрібно віднести дошкільні, позашкільні, загальноосвітні, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади I-II рівня акредитації та інші. Значення перелічених закладів освіти в формуванні світогляду майбутніх поколінь для суспільства та держави в цілому складно переоцінити. Проте, професія педагогічних працівників саме цих закладів користуються низькою популярністю на ринку праці; більшість вказаних закладів відчувають проблему дефіциту висококваліфікованих та молодих кадрів; інтерес абітурієнтів до навчання за відповідними спеціальностями педагогічних професій залишається низьким. Головними причинами такої тенденції стали: низька заробітна плата, зменшення обсягів фінансування закладів, незадовільне матеріально-технічне забезпечення та інше.
Для недопущення критичної ситуації з кадровим забезпеченням роботи вказаних закладів освіти держава своєчасно впровадила поняття «престижність праці». На законодавчому рівні визначення даного поняття відсутнє. Втім, суть даного поняття характеризує додаткову економічну мотивацію (грошова доплата) для педагогічних працівників з метою належного кадрового забезпечення закладів освіти для виконання Державного стандарту загальної середньої освіти. Держава проводить таку політику з наміром припинити відтік кваліфікованих кадрів з галузі освіти, підвищити мотивацію педагогічних працівників, стимулювати їх до особистого і професійного зростання, підтримати належне функціонування закладів освіти та інше.
Розмір надбавки за престижність праці
З метою врегулювання порядку нарахування надбавки за престижність праці прийнято Постанову КМУ «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» № 373 від 23.03.2011 р. (далі – Постанова № 373). Відповідно до п. 1 цієї Постанови, надбавка в граничному розмірі 30 % посадового окладу, але не менше 5 %, установлюється для педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної, вищої освіти та інше.
Слід наголосити, що КМУ затвердив не фіксовану ставку надбавки в розмірі 30 %, а встановив гнучку ставку доплати в межах розміру від 5 % до 30 %.
Постановою № 373 визначено конкретний перелік посадових осіб навчального закладу, які мають право на доплату за престижність праці. До такого переліку відносять дві категорії працівників навчального закладу, а саме:
- вище управління закладу – керівники закладів загальної середньої освіти та їх заступники;
- педагогічні працівники, які викладають предмети згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти, - педагоги, вчителі та викладачі закладів професійної і вищої освіти.
Частиною 3 ст. 97 Кодексу законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП) зазначено, що конкретні розміри доплат працівникам встановлюються власником або уповноваженим ним органом.
Отже, керуючись наведеними нормами Постанови № 373 та КЗпП керівник навчального закладу має право встановити конкретний розмір надбавки за престижність праці в межах від 5 % до 30 % посадового окладу. Встановлений розмір надбавки обов’язково повинен бути підкріплений фінансовими можливостями навчального закладу в частині видатків на фонд оплати праці.
Порядок затвердження розміру надбавки за престижність праці для педагогічних працівників
Згідно із ч. 1 ст. 61 Закону України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 р., основним джерелом коштів для оплати праці педагогічних працівників є кошти державного або місцевого бюджетів, кошти власних надходжень закладів освіти, грантів та інше.
У ч. 4 ст. 77 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 08.07.2010 р. вказано, що обласні, міські, районні, сільські ради при затвердженні їх бюджетів враховують потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» № 228 від 28.02.2002 р. (далі – Постанова № 228) зазначено, що установам виділяють бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів.
ОЛЕНА МАКАРУК,головний спеціаліст відділу праці та нормативно-інформаційного забезпечення департаменту фінансування державних і загальнодержавних видатків Міністерства освіти і науки України Педпрацівники отримають нові доплати та підвищення посадових окладів. З’ясуємо, які розміри, порядок та умови встановлення підвищень і доплат у державних та комунальних закладах освіти
Слід зауважити, що головні розпорядники встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету. Розпорядникам нижчого рівня повідомляється про значення показників, яких вони повинні додержуватися для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів. В процесі кошторисного розрахунку видатків на утримання закладів освіти їх представники повинні дотримуватися принципу економії бюджетних коштів.
Пунктом 20 Постанови № 228 зазначено, що для визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники зобов’язані враховувати потребу установи в коштах, виходячи з її контингенту, штатної чисельності та інше.
Міністерство освіти і науки України у своєму листі № 1/13-319 від 28.05.2019 р. надало роз’яснення, що установлення надбавок до посадових окладів педагогічних працівників закладу освіти здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Тому, остаточний розмір видатків на фонд оплати праці, в тому числі на надбавку за престижність праці, в поданому проекті кошторису закладу освіти на наступний фінансовий рік затверджує розпорядник бюджетних коштів вищого рівня.
Право органів місцевого самоврядування на зменшення надбавки за престижність праці
Дуже часто в практиці затвердження кошторисів закладів освіти трапляються випадки, коли її керівник використовує максимально можливе значення (30 %) надбавки за престижність праці, але розпорядник вищого рівня рекомендує зменшити значення надбавки до 5 %. Чому так відбувається?
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, до власних повноважень виконавчих органів сільських, міських рад належать складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження ради та забезпечення виконання бюджету. Відповідно до цього, місцеві органи мають можливість опосередковано через керівництво закладу освіти впливати на зміну розміру надбавки за престижність праці педагогічних працівників під час затвердження кошторису на їх утримання.
Причина такого зменшення є очевидна, - дефіцит бюджетних коштів місцевого самоврядування. Технічно це відбувається в формі рекомендацій розпорядника вищого рівня для керівництва закладу освіти про об’єктивну необхідність зменшити видатки на оплату праці в частині доплати за престижність. Дана доплата є гнучким інструментом в регулюванні видатків на фонд оплати праці. В противному випадку поданий проект кошторису закладу освіти на наступний рік може бути не затверджений через невідповідність заявленим видаткам з фінансовими можливостями місцевого бюджету.
Якщо в кошторисі закладу освіти затверджено максимальний розмір надбавки (30 %), то в ситуації дефіциту бюджетних коштів затверджений розмір надбавки можуть скоригувати в сторону зменшення, але не нижче 5 %. Таке коригування обумовлено необхідністю економії коштів місцевого бюджету в період зниження ділової активності економіки держави, що може бути спричинено локдауном, військовими діями та інше.
Рішення щодо рекомендацій по зменшенні витрат на доплату чи їх коригування з 30 % до 5 % є законними. Більше того, таке рішення знаходить своє відображення в новому пакеті проекту кошторису закладу освіти, який містить розрахунки зменшених видатків на доплату за престижність праці, підписані керівником і головним бухгалтером закладу освіти.
Організація передбачила в колдоговорі виплату звичних для мирного часу надбавок і премій. Керівник береться за голову: фінансування урізали, строки виплати зарплати горять. Підкажемо, чим допоможе роботодавцеві Закон № 2136 і що робити, якщо працівник не згодний зі змінами умов оплати праці
Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право рекомендувати керівникам закладів освіти, в процесі розробки свого проекту кошторису, зменшувати розмір доплати за престижність праці з максимально можливого розміру 30 % до мінімального значення 5 %. Головним аргументом такого зменшення є дефіцит коштів місцевого бюджету. Проте, розпорядникам вищого рівня слід пам’ятати про головну ідею впровадження цієї доплати – мотивувати педагогічних працівників до постійної та ефективної праці.
З метою уникнення неприємних ситуацій із зменшенням зазначеної надбавки, керівникам закладів освіти рекомендовано заздалегідь активізувати пошук додаткових джерел фінансування витрат на утримання свого навчального закладу, в тому числі доплат за престижність праці на максимальному рівні (30 %). Найбільш реальними способами додаткового наповнення спеціального фонду, які може вчинити керівник будь-якого закладу освіти, є: здача в оренду приміщень, землі, транспортних засобів чи обладнання; надання додаткових платних освітніх послуг для учнів, студентів чи державних службовців. Також, сьогодні все більшої популярності набирають грантові програми в яких може взяти участь будь-який заклад освіти.
